Рибекіт
Загальні відомості
Статус IMA	перевизначений (Rd)[d][1][2]
IMA-номер	IMA2012 s.p.
Абревіатура	Rbk[3]
Хімічна формула	☐Na₂(Fe²⁺₃Fe³⁺₂)Si₂O₂₂(OH)₂[2]
Nickel-Strunz 10	9.DE.25
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія[4]
Просторова група	просторова група C2/m[d][4]
Твердість	6 ± 1[4]
Інші характеристики
Названо на честь	Емілі Рібекd[5]
Типова місцевість	Сокотра
Рибекіт у Вікісховищі

Рибекіт (рос. рибекит; англ. riebeckite; нім. Riebeckit m) — мінерал групи амфіболів, бідний на магній лужний амфібол ланцюжкової будови.

Названий за прізвищем німецького дослідника Е. Рібека, 1888.

Хімічна формула:

1. За Є. Лазаренком: Na₂Fe²⁺(Fe³⁺)₂[(OH, F)Si₄O₁₁]₂.
2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na₂(Fe, Mg)₃Fe₂Si₈O₂₂(OH)₂.

Домішки: CaO, K₂O, MnO, TiO₂. Іноді Fe²⁺ заміщується на Mg з утворенням магнезіорибекіту.

Склад у % (з родовища Квінсі, США): Na₂O — 6,16; K₂O — 1,1; CaO — 1,28; MgO — 0,1; FeO — 21,43; Fe₂O₃ — 14,51; Al₂O3 — 0,68; SiO₂ — 61,79; H₂O — 1,4; F — 0,2.

Сингонія моноклінна.

Форми виділення: призматичні або голчасті кристали. Волокнистий різновид рибекіту називається крокідолітом. Кристалічна структура стрічкова.

Спайність досконала за призмою (під кутом 56°).

Густина 3,02-3,42.

Твердість 5,0-6,5.

Колір темно-синій до чорного, у крокідоліту — блакитний до синього.

Блиск скляний, у крокідоліту шовковистий.

Утворює тверді розчини з глаукофаном (кросити) і арфведсонітом (озаніти), а також з магнезіорибекітом.

Зустрічається в лужних вивержених метаморфічних породах як породоутворювальний мінерал разом з егірином. Характерний мінерал лужних гранітів та їх пегматитів, а також метасоматичних порід, близьких за складом. Часто зустрічається в ріолітах і трахітах. З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (Та, Nb, Zr та ін.).

Характерний мінерал лужних гранітів та їх пегматитів, а також для метасоматичних порід близьких за складом: у Росії — Кольський півострів, Саяно-байкальська гірська, область; Східний Казахстан, Північна Нігерія, Нігер, Канада. Описаний в окремих гідротермальних жилах з кварцом або кальцитом (Канада, США — головним чином крокідоліт). Найбільше у світі родовище крокідоліту у ПАР (Азбестові гори на півночі Капської провінції та родовища Трансвааля), а також близькі їм за генезисом родовища Кривого Рогу та KMA, приурочені до товщ залізистих кварцитів. При гідротермальному процесі рибекіт замещуєттся хлоритом, при вивітрюванні — сумішю гідроксидів заліза з опалом, кварцом, халцедоном. Тонковолокнисті псевдоморфози кварцу по крокідоліту (темно-синє соколине око) та кварцу з гетитом по вивітренному крокідоліту (золотисто-коричневе тигрове око) — виробне каміння. Розповсюджені також: Сокотра (острів Корсика, Франція), Лангезундфьорд (Норвегія), Кривий Ріг (Україна), Красноярський край (РФ), Хамерслі (Австралія), район Лусака (Замбія).

З рибекітовими гранітами пов'язані родовища рідкісних металів (Ta, Nb, Zr, Y та ін.).

Розрізняють:

• рибекіт волокнистий (крокідоліт, крокідоліт-азбест — агрегати рибекіту, які складаються з волокнистих індивідів):
  • крокідоліт магніїстий або магніевий (волокниста відміна рибекіту з Південной Австралії, що містить 11,34 % MgO);
  • крокідоліт-опал: те саме, що котяче око або тигрове око.
• рибекіт магнезіально-залізистий (синонім — рибекіт магніїстий),
• рибекіт магніїстий (різновид рибекіту, який містить до 15,8 % MgO).

• Список мінералів
• Терновськіт

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рибекіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Рибекіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.