Самородний елемент — проста речовина, мінерал, що складається з одного хімічного елемента, або сплав, що характеризується кількома пов'язаними, досить чистими хімічними елементами, у стані простих речовин, теоретично не поєднаних хімічно, що природно присутній у земній корі або в інших природних середовищах, таких як метеорити та небесні тіла. Мінералів, що належать до класу самородних, налічується близько 50. Вони рідко трапляються в природі, але мають велике практичне значення — застосовуються в техніці, медицині, ювелірній справі.
Форми виділень самородних елементів різноманітні: краплеподібні зерна, ідіоморфні або ниткоподібні кристали, дротоподібні або плоскі дендрити, пластинчаті (плівкові) утворення. Деякі елементи і сплави існують у двох або більше кристалічних структурах і називаються, згідно з встановленими правилами, по різному. Наприклад, ромбічна сірка називається сіркою, а моноклінна — розицькітом. Вуглець утворює різні структури — алмазу, графіту, нанотрубок, фулерену та його аналогів, лонсдейліту. Пром. значення мають родовища самородних Au, Ag, Pt, Cu, алмазу, графіту, сірки, частково також Sb, As, Hg.
