PROFILPELAJAR.COM

Ранньоімбрійська епоха (від Mare Imbrium — латинської назви Моря Дощів) — епоха геологічної історії Місяця, перша частина імбрійського періоду. Настала після нектарського періоду, змінилася пізньоімбрійською епохою^[1]^[2].

Межі цієї епохи проведено за появою двох наймолодших^[3] великих імпактних басейнів Місяця: вона почалася з утворення басейну Моря Дощів (3,87–3,75 млрд^[1], за новішими даними — 3,938 ± 0,004 млрд^[4] років тому) і скінчилася утворенням басейну Моря Східного (3,80–3,72 млрд років тому)^[1]. До ранньоімбрійської епохи відносять викиди обох цих басейнів. Таким чином, її початком є момент удару, що створив перший басейн, а кінцем — момент відкладення викидів другого басейну^[2]^[1].

Поділ імбрійського періоду на ранньоімбрійську та пізньоімбрійську епоху ввів у широкий вжиток американський геолог Дональд Вільгельмс^[en] 1987 року, хоча іноді цей поділ використовували й раніше^[2]^[5].

Ідентифікація об'єктів ранньоімбрійського віку

Ранньоімбрійська епоха тривала недовго, і утворені в ній кратери важко відрізнити від нектарських та пізньоімбрійських. Найнадійніше про вік кратера свідчить перекриття його або його викидів з маркерами початку та кінця епохи — викидами басейнів Моря Дощів та Моря Східного. Якщо кратер утворився поверх викидів першого басейну і вкритий викидами другого, він є ранньоімбрійським. Але далеко не в усіх кратерів спостерігається перекриття хоча б з однією з цих систем викидів^[2].

Вік кратера можна оцінити за ступенем його зруйнованості подальшими ударами. Якщо кратер виглядає замолодим для нектарського та частково залитий відносно старим морем, то, найімовірніше, він є ранньоімбрійським^[2].

Важливий спосіб визначення віку деталей поверхні небесних тіл заснований на підрахунку кратерів, що накопичилися на цих деталях за час їх існування. Концентрація кратерів діаметром ≥1 км на ділянках ранньоімбрійського віку лежить у межах 22 000 — 48 000 шт/млн км², а кратерів діаметром ≥20 км — у межах 18–33 шт/млн км²^[5]^[6]^[1].

Об'єкти, що утворилися протягом епохи

Викиди басейнів Моря Дощів та Моря Східного вкривають величезну площу (найбільшу серед усіх стратиграфічних орієнтирів Місяця)^[2]^[7]. При падінні цих викидів утворилися численні хребти, западини й ланцюжки вторинних кратерів, що радіально розходяться від цих басейнів. У випадку басейну Моря Дощів, навколо якого ці форми рельєфу особливо масштабні й помітні, вони називаються імбрійською скульптурою (англ. Imbrium sculpture), а самі породи викидів — формацією Фра Мауро за назвою кратера, в околицях якого їх добре видно. Породи викидів басейну Моря Східного називаються формацією Гевелія^[2]^[6]^[1]. Разом породи ранньоімбрійської епохи називаються нижньоімбрійським відділом (англ. Lower Imbrian Series)^[6]. Вони відносно добре представлені в зразках, доставлених на Землю^[2].

Протягом цієї короткої епохи на Місяці з'явилося небагато примітних об'єктів, окрім згаданих басейнів. До того ж частину цих об'єктів приховали викиди басейну Моря Східного та лава, що інтенсивно вивергалася в наступній епосі^[8]. Ймовірно^[2], ранньоімбрійський вік мають ще два басейни: Шредінгер і Комптон, розташовані на зворотному боці Місяця^[3]. Окрім того, до найбільших кратерів цієї епохи належать Петавій, Летронн (ймовірно), Арзахель (ймовірно), Макробій на видимому боці та Кілер, Ломоносов, Карпінський, Доплер, Дедал, Марконі на зворотному^[7]^[2]. Всього протягом цієї епохи утворилося близько 200 кратерів діаметром >30 км^[2]. Частота зіткнень, що давали такі кратери, в цій епосі складала близько 3900 штук на мільйон років — у 5 разів менше, ніж у попередньому періоді, але в 10 з гаком разів більше, ніж у наступній епосі^[9].

Чи існують моря ранньоімбрійського віку, точно не відомо^[2]. Можливо, з тих часів зберігся базальтовий покрив деяких ділянок Океану Бур та Моря Хмар^[1]^[10]. Викиди басейну Моря Східного можуть приховувати й інші моря цієї епохи^[2]^[1].

Можливо, протягом ранньоімбрійської епохи на Місяці відбувалася вулканічна активність і іншого типу — утворення невеликих куполів та рівнин з материкових порід у материковій місцевості^[8].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Tanaka K.L., Hartmann W.K. Chapter 15 – The Planetary Time Scale // The Geologic Time Scale / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, M. D. Schmitz, G. M. Ogg. — Elsevier Science Limited, 2012. — P. 275–298. — ISBN 978-0-444-59425-9. — DOI:10.1016/B978-0-444-59425-9.00015-9.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п Wilhelms D. Chapter 10. Lower Imbrian Series // [1] — 1987. — P. 195–226. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 8 жовтня 2013
↑ ^а ^б Wood C. A. (14 серпня 2004). Impact Basin Database. lpod.org. Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 7 лютого 2015.
↑ Merle, R. E.; Nemchin, A. A.; Grange, M. L.; Whitehouse, M. J.; Pidgeon, R. T. (2014). High resolution U-Pb ages of Ca-phosphates in Apollo 14 breccias: Implications for the age of the Imbrium impact. Meteoritics & Planetary Science. 49 (12): 2241—2251. Bibcode:2014M&PS...49.2241M. doi:10.1111/maps.12395.
↑ ^а ^б Wilhelms D. Chapter 7. Relative Ages // [2] — 1987. — P. 123, 130. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 6 квітня 2014
↑ ^а ^б ^в Stöffler, D.; Ryder, G. (2001). Stratigraphy and Isotope Ages of Lunar Geologic Units: Chronological Standard for the Inner Solar System. Space Science Reviews. 96 (1-4). Bibcode:2001SSRv...96....9S. doi:10.1023/A:1011937020193.
↑ ^а ^б Wilhelms D. Plates 08A, 08B. Lower Imbrian series // [3] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 8 квітня 2014
↑ ^а ^б Wilhelms D. Chapter 14. Summary // [4] — 1987. — P. 279. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 14 травня 2013
↑ Wilhelms D. Chapter 11. Upper Imbrian Series // [5] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архівовано з джерела 29 вересня 2013
↑ Hiesinger, H.; Head, J. W.; Wolf, U.; Jaumann, R.; Neukum, G. (2003). Ages and stratigraphy of mare basalts in Oceanus Procellarum, Mare Nubium, Mare Cognitum, and Mare Insularum (PDF). Journal of Geophysical Research. 108 (E7). Bibcode:2003JGRE..108.5065H. doi:10.1029/2002JE001985. Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2013. Процитовано 6 березня 2015.

Література

Tanaka K.L., Hartmann W.K. Chapter 15 – The Planetary Time Scale // The Geologic Time Scale / F. M. Gradstein, J. G. Ogg, M. D. Schmitz, G. M. Ogg. — Elsevier Science Limited, 2012. — P. 275–298. — ISBN 978-0-444-59425-9. — DOI:10.1016/B978-0-444-59425-9.00015-9.
Wilhelms D. Chapter 10. Lower Imbrian Series // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу.
Wilhelms D. Plates 08A, 08B. Lower Imbrian series // Geologic History of the Moon. — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) Архів оригіналу. — карта деталей поверхні Місяця, що утворилися протягом ранньоімбрійської епохи