Рабінович Осип Аронович
рос. О́сип Рабино́вич
Народився	14 січня 1817(1817-01-14) Кобеляки Полтавська губернія, нині - Полтавська область, Україна
Помер	1869[1] Мерано, Австро-Угорщина, нині - Італія
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник, журналіст, публіцист
Мова творів	російська

|опис зображення= |вікісховище=

Осип Аронович Рабінович (14 січня 1817 року, Кобеляки Полтавської губернії - 1869, Мерано, Австро-Угорщина, нині Італія ) - російський прозаїк, публіцист, представник російсько-єврейської літератури, редактор, громадський діяч.

Народився 14 січня 1817 року в містечку Кобеляки, нині - Полтавська область, Україна, в заможній єврейській родині.

Дитинство пройшло на Луганському ливарному заводі, де він отримав домашню освіту.

У віці 23 років вступив до Харківського університету на медичний факультет, який залишив через погіршення матеріального становища родини.

У 1845 року з дружиною і дочкою переїжджає в Одесу, де його приймають в число повірених комерційного суду. На початку 1848 року отримує посаду публічного нотаріуса, відкриває власну контору і веде активну юридичну практику.

У 1847-1848 роках Рабінович дебютував в російськомовній журналістиці статтями в «Одеському Віснику». В тому ж році був опублікований його переклад з івриту поеми Якова Ейхенбаума «Гакраб» («Га-Крав» - Битва, Одеса, 1847).

У двох випусках одеського альманаху «Літературні вечори» у 1849-1850 роках вийшли його повісті «Історія торгового дому "Фірліч і К°"» і «Моріц Сефарді».

З середини 1850-х років публікує прозу і статті в петербурзьких журналах «Сучасник», «Руське слово», «Бібліотека для читання», в московському «Російському віснику» та іншим.

З початком періоду реформ 1856-60-х років спільно з І. І. Тарнополем домігся права на випуск першого російсько-єврейського журналу «Світанок», що випускався в Одесі в 1860-1861 роках.

У 1860-их роках був гласним Одеської міської думи.

Найбільшу популярність здобула повість «Історія про те, як реб Хаїм-Шулим Фейгіс подорожував з Кишинева до Одеси, і що з ним трапилося» (1865 рік).

Автор ряду прижиттєвих книг прози, журнальних і газетних публікацій, брошур, посмертного 3-хтомного зібрання творів.

З виходом посмертного зібрання творів в трьох томах (Петербург, Одеса, 1880-1888) отримав статус «піонера російсько-єврейської літератури» [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.].

В СРСР не перевидавався.

Онук - інженер і вчений в галузі залізничного транспорту Артур Адольфович Абрагамсон.

• Повісті з «Картин минулого»: «Штрафний» (1859 рік); «Спадковий свічник» (1860 рік)
• Роман «Калейдоскоп» (1860 рік)
• Повість «Історія про те, як реб Хаїм-Шулим Фейгіс подорожував з Кишинева до Одеси, і що з ним трапилося» (1865 рік)
• Твори: В 3 томах. СПб., Одеса, 1880-1888 (з біографією автора)
• Вибране (репринт з дореволюційних видань). Єрусалим, 1985 рік.
• Цікаве / Бібліотечка «Мигдаль» / З біогр. довідкою О.А. Рабиновича і статтею Анни Мисюк «Одеські сторінки єврейської культури». Од .: Астропринт, 2000.

• М.Д.Ігнатьєв. Рабинович, Осип Аронович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

• Рабинович Осип // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Шимон Маркиш. «Осип Рабинович» // Вісник Єврейського університету в Москві. 1994. № 1, 2.
• Белла Верникова. «Йоахім Тарнополь, співредактор першого російсько-єврейського журналу "Світанок" та автор проекту реформ єврейського побуту»
• Белла Верникова. [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] «Робота потребує спору і злагоди» [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Белла Верникова. «Розмова з автовідповідачем»
• Велвл Чернін. [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Ідиш як субстрат російської мови Осипа Рабіновича [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.