Рабинович Саул Львович
Народився	16 червня 1905(1905-06-16) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	23 грудня 1988(1988-12-23) (83 роки)
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	скульптор
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна і Одеське художнє училище
Заклад	Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова

Саул Левович Рабинович (нар. 16 червня 1905, Одеса — пом. 23 грудня 1988) — радянський скульптор.

Навчався на архітектурному відділенні Одеського художнього інституту, потім з 1922 року в Петроградській академії мистецтв у Олександра Матвєєва. Закінчив Академію мистецтв у 1926 році.

У 1927-1939 роках жив у Парижі, був знайомий і співпрацював з відомими французькими художниками та скульпторами — Бурделем, Деспіо та іншими. Дружив з відомим радянським письменником Іллею Еренбургом, який часто бував у Франції на той час.

Повернувшись до Москви, викладав у Строганівському училищі, був наставником таких скульпторів, як Вадим Сідур, Андрій Красулін, Юрій Орєхов і Олександр Косолапов.

Скульптурами Саула Рабиновича прикрашено ряд станцій Московського метрополітену, зокрема станції метро «Семенівська», «Новокузнецька», наземний павільйон станції «Сокольники»^[1]. Також його робота «Білоруські партизани» прикрашає перехід станції «Білоруська»^[2].

Похований на Кунцевському цвинтарі (10 ділянка.)^[3].

• «Московський комсомолець» про паризьке кохання Саула Рабіновича^{[недоступне посилання з Июнь 2019]}