Пітер Соєр-Біґл (англ. Peter Soyer Beagle; 20 квітня 1939) — американський письменник, прозаїк та сценарист, редактор, журналіст і музикант. Пише у жанрі фентезі, його найбільш відомий фантастичний роман — Останній єдиноріг (1968).
Біографія
Пітер Біґл народився 20 квітня 1939 у Мангеттен, одному із п'яти міських округів (боро) у місті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, у США, у родині Ребеки Соєр з Борисоглєбська та Саймона Біґла з Окленду. Навчався в Вищій науковій школі Бронксу. У 1959 році Пітер навчався в Пітсбурзькому університеті де закінчив бакалавр. В 1960 написав перший роман «Прекрасна й затишна місцина». У 1961 році закінчив аспірантуру в університеті Стенфорда. Одружився 8 травня 1964 з Елейн Енід Нордін, проте розлучився у 1980. 21 вересня 1988 року одружився з Падмою Хеймаді, художницею та письменницею. Від першого шлюбу Пітер Соєр має трьох дітей, Вікторію Лінн Нордін, Калісу Нордін та Даніеля Нордіна[1].
Сім'я
Наразі одружений з художницею Падмою Хеймаді та має трьох дітей від першого шлюбу, Вікторію, Калісу та Даніеля.
Відомі пращури Пітера:
Бібліографія
Романи та повісті
- Прекрасна й затишна місцина (1960)
- Останній єдиноріг (1968)
- Ліла-перевертень (1974)[9]
- Фантастичні світи П. С. Бігля (1978)
- Повітряний народ (1986)
- Пісня корчмаря (1993)
- Соната єдинорога (1996)
- Тасмін (1999)
- Танець для Емілії (2000)
- Чарівник вашого дружнього сусідства: пісні та ранні вірші (2006)
- Останній єдиноріг: Втрачена версія(2007)
- Дивні дороги (2008)
- Повернення (2010)
- Два серця (2011)
- Перший останній єдиноріг та інші початки (2012)[10]
- Summerlong (2016)[11]
- У Калабрії (2017)[12]
- Останній єдиноріг: Загублена подорож (2018)[13]
Сценарії
Премії
1987 — Міфопоетична премія, Народ повітря[14].
1994 — Премія Локус, Пісня Корчмаря — найкращий фентезійний роман[15].
2000 — Міфопоетична премія, Тасмін — премія за дорослу фентезі[16].
2006 — Премія «Неб'юла», Два серця — за найкращий роман[17].
2007 — WSFA Small Press Award, El Regalo[18].
2018 — Меморіальна премія «Гросмейстер фантастики» імені Деймона Найта[19].
Номінації на премії
1979 — Премія Г'юго, Володар перснів — найкраща драматична презентація[20].
1996 — Премія Локус, «Безсмертний єдиноріг» Пітера С. Бігля — найкраща антологія[21].
1998 — Міфопоетична премія, Гігантські кістки. Премія Локус, Гігантські кістки — найкраща авторська збірка. Премія Локус, Носоріг, який цитував Ніцше та інші дивні знайомі — найкраща авторська збірка.
2008 — Премія Локус, Барренс Танці, Останній і єдиний, або Містер Московіц стає французом — найкраще оповідання.
2009 — Премія World Fantasy Award, Дивні дороги — за найкращу колекцію. Премія Локус, Король Пеллес Вірний — найкраще оповідання. Всесвітня премія фентезі, Дядько Хаїм і тітка Ріфке та Ангел — за найкращу новелу.
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
| Література та бібліографія | |
|---|
| Тематичні сайти | |
|---|
| Словники та енциклопедії | |
|---|
| Довідкові видання | |
|---|
| Нормативний контроль | |
|---|
