PROFILPELAJAR.COM

Андрій Юрійович Підлісний
Андрій Юрійович Підлісний;
Майор
Загальна інформація
Народження	11 травня 1994 (30 років); Вінниця
Alma Mater	Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну КНУБА (2012), Вінницький національний технічний університет (2016)
Псевдо	Підлий
Військова служба
Роки служби	2014—дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	35 ОБрМП ; 22 ОМБр
Війни / битви	• Бої за Широкине; • Бої під Горлівкою; Війна на сході України; • Бої під Маріуполем; • Російське вторгнення в Україну (2022)
Командування
2020—2021	137 ОБМП, начальник групи планування
2018—2020	137 ОБМП, начальник розвідки
2016—2018	137 ОБМП, командир взводу снайперів
2015-2016	137 ОБМП, головний сержант взводу
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)	Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
	Нагрудний знак «Учасник АТО»

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Підлісний.

Андрій Юрійович Підлісний (псевдо: «Підлий»;^[1] нар. 11 травня 1994, Вінниця, Вінницька область, Україна) — майор ЗСУ.

Заступник голови ГО «Res_Publika. Брати по зброї».^[2]

Життєпис

Народився 11 травня 1994 року в м. Вінниця Вінницької області. Закінчив Вінницький гуманітарний ліцей 1 імені М. І. Пирогова, Вінницький фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну та Вінницький національний технічний університет. Був активним учасником вінницького фанатського руху футбольного клубу Нива (Вінниця).^[3]

Російсько-українська війна

У серпні 2014 року, разом з побратимом із фанатського руху Нива (Вінниця) підписав контракт та доєднався до лав Військово-морських сил Збройних сил України.^{[джерело?]}

З грудня 2014 року по березень 2015 року у складі ротно-тактичної групи морської піхоти брав участь у боях під Маріуполем. Учасник Боїв за Широкине на посаді снайпера.^{[джерело?]}

Наприкінці 2015 року закінчив британсько-українські навчання BMATT (Британська військова консультативна та навчальна група) та отримав кваліфікацію інструктора для багатонаціональних операцій з підтримки миру.^{[джерело?]}

У травні 2016 року закінчив міжнародний курс інструкторів у Школі Збройних сил Литви імені генерала дивізії Стасіса Раштікіса (м. Каунас, Литва).^{[джерело?]}

У липні 2016 року був учасником Сі Бриз командиром зведеного взводу морської піхоти (Україна, Молдова, Грузія).^{[джерело?]}

Наприкінці 2016 року отримав первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта та очолив окремий взвод снайперів 137-го окремого батальйону морської піхоти.^{[джерело?]}

Брав участь у бойових діях у районі н.п. Чермалик, Павлопіль, Донецької області. Взвод, під безпосереднім керівництвом Підлісного, перетинав р. Кальміус та здійснював мінування шляхів сполучення та патрулювання противника, знищував живу силу противника.^{[джерело?]}

У 2017 році пройшов підготовку в школі снайперів 199 навчального центру.^{[джерело?]}

У 2018 році пройшов курс контрснайперської боротьби у 198 навчальному центрі ВМС та отримав класифікацію «інструктор» за даним напрямком під керівництвом Королівського полку фузилерів. Отримав звання лейтенанта та нову посаду — начальник розвідки 137-го окремого батальйону морської піхоти.^{[джерело?]}

У 2019 році брав участь у бойових діях на посаді начальника розвідки 137-го окремого батальйону морської піхоти на пряму Новотроїцьке, Миколаївка (Донецької обл.). Здійснював пошук, виявлення, корегування та знищення живої сили та техніки противника.^{[джерело?]}

Восени 2019 року пройшов відбір на навчання на базі морської піхоти США «Квантіко», штат Вірджинія за Міжнародною програмою військової освіти та підготовки (ІМЕТ).^{[джерело?]}

У 2020 році був призначений на посаду заступника начальника штабу — начальника групи планування 137-го окремого батальйону морської піхоти.^{[джерело?]}

У 2020-му очолював евакуаційну групу, що намагалася врятувати Журавля Ярослава Сергійовича.^[4]

У 2020—2021 роках брав участь у бойових діях у районі Майорське, Зайцеве, Донецької області. Після спроби витягнути пораненого побратима у районі н.п. Зайцеве отримав бойове травмування.^{[джерело?]}

У 2021 році звільнився з ЗСУ за закінченням терміну контракту та став заступником у ГО «Res_Publica. Брати по Зброї». Організовував вишкіл для ветеранів АТО з ООС з метою підготовки до повномасштабної війни.

Російське вторгнення 2022 року

З 2023 року навчається в Острозькій академії на магістратурі (заочна форма навчання), спеціальність «політологія».^{[джерело?]}

Нагороди

Орден «За мужність» III ст. (21 серпня 2020) — За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм .^[5]
Медаль «За військову службу Україні» (21 березня 2023) — За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм .^[6]
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17 лютого 2016)
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (29 червня 2023)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (08 квітня 2015)
Нагрудний знак «Знак пошани» (14 серпня 2019)
Нагрудний знак «За військову доблесть» (25 травня 2017)