Південні під'їзні колії

Статус	історична, діє ділянка у складі "УЗ"
Роки функціонування	1886—1919
Країна	Українські губернії →  УНР
Ширина колії	750 мм
Материнська компанія	приватна

Південні під'їзні колії (Південно П. К.^[1] / П. п. шляхи) — вузькоколійна приватна залізниця на теренах Українських губерній в районі Житомира, Бердичева та Вінниці, яка була побудована Першим товариством під'їзних залізнх шляхів. Економічно Південні під'їзні шляхи тяжіли до Південно-Західних залізниць широкої колії.

Будівництво залізниці шириною 750 мм розпочалося наприкінці XIX століття, а до 1917‒19 рр. довжина всіх гілок досягла 560 км^[2].

У 1919 року залізниця була "націоналізована" і приєднана^[3] до Південно-Західної залізниці.

Під'їзні колії і гілки залізниці були в основному призначені для підвезення цукрових буряків до заводів, які їх переробляли. Також доставлялося зерно до станцій, де перевантажувалося для подальшого перевезення. Згодом по цих коліях стали проводитися пасажирські перевезення. Перевезення мало сезонний характер, найбільший обсяг припадав на осінь.

• Коновалов О. Л. Роль Київського порайонного комітету у функціонуванні залізниць півдня України на початку ХХ ст.
• История строительства узкоколейных железных дорог(рос.)

• Перше товариство під'їзних залізнх шляхів
• Вузькоколійна залізниця Рудниця — Голованівськ (Гайворонська вузькоколійна залізниця)
• Шевченківська дирекція залізничних перевезень
• Південно-Західні залізниці
• Під'їзна колія

Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.