PROFILPELAJAR.COM

	Пфальцький ліс
Країна	Німеччина
Адміністративна одиниця	Рейнланд-Пфальц
Найвища точка	Kalmitd
Висота над рівнем моря	562 м
З матеріалу	осадові гірські породи
Площа	1771 км²
	Пфальцький ліс у Вікісховищі

49°17′24″ пн. ш. 7°52′30″ сх. д. / 49.29° пн. ш. 7.875° сх. д. / 49.29; 7.875

Пфальцький ліс (нім. Pfälzerwald або Pfälzer Wald) — топографічних регіон, покритий лісом масив середніх гір на південному заході Німеччини, знаходиться в Пфальці, земля Рейнланд-Пфальц . Терен є природним парком — Природний парк Пфальцький ліс (нім. Naturpark Pfälzerwald), що охоплює 1771 км². Найвища точка — Кальміт (673 м).

Разом з північною частиною сусідніх Вогез у Франції утворює один з найбільших лісів в Європі — біосферний заповідник Пфальцький ліс-Північні Вогези.

Географія

Топографія

Пфальцський ліс разом з Вогезами на південь від французького кордону, з яким він не має морфологічного поділу, є частиною єдиного Центрального нагір'я площею близько 8,000 км ² терен який простягається від Вінвайлеру до Бургундської брами та формує західний кордон Верхньорейнської рівнини.

Межі

На півночі Пфальцський ліс переходить у Північнопфальцьку височину, на сході у виноробний регіон Пфальц, на півдні у Вогези. На захід від Кайзерслаутерн є болотиста низовина Ландштуль.

Геологія

Верхньорейнський грабен було створено під час альпійського орогенезу, ранній кайнозой — пізній еоцен, через зіткнення Євразійської і Африканської плит. Вважається, що через те що зіткнення не було постійним, первинний контакт між двома континентами призвів до формування структур розтягування у крайових прогинах на північ від Альп^[1]

На схід і захід від грабену, було утворено два основних гірських пасма, прямуючих вздовж рифту. На заході, у Франції, це — Вогези (Пфальцський ліс), а на сході, в Німеччині — Шварцвальд. Хребти мають метаморфізовані типи гірських порід в їх надрах, в тому числі кристалізовані гнейси. Обидва пасма зазнали підняття понад 2500 метрів, проте більша частина вже зазнала ерозії. Підняття сталося через порушення ізостазії, пов'язане з формуванням екстенсіональності басейну. Як наслідок, високі гори безпосередньо примикають до краю басейну, і стають все більш низькими назовні. Межі гірських хребтів і верхньорейнського грабену позначені зонами розломів.

Гнейси і сланці є підмурівком гір, але вони, як правило, покриті молодими скельними утвореннями, виходячі на денну поверхню тільки в декількох місцях на східному краю гір^[2]^[3]

Червоний лежень покриває підмурівок і складається з пісковику, сланцю і мергелю.

Примітки

↑ Sengor, A.M.C. 1976. "Collision of irregular continental margins: Implications for foreland deformation of Alpine-type orogens", Geology, 4, 779-782.
↑ Jost Haneke/Michael Weidenfeller: Die geologischen Baueinheiten der Pfalz. In: Michael Geiger et al. (ed.): Geographie der Pfalz. Verlag Pfälzische Landeskunde, Landau/Pf., 2010, c.f. table and map pp. 76–77.
↑ Geological Overview Map of Rhineland-Palatinate [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Website of the Rhineland-Palatinate State Office for Geology and Mining. Retrieved 8 April 2011.