PROFILPELAJAR.COM

Прісноводні риби — риби, які усе життя або значну частину його проводять в прісноводних водоймах, таких як річки, озера ставки чи водосховища, з мінералізацією менше 0,05%. Умови перебування в цих середовищах відрізняються від морських умов у багатьох відношеннях, найбільш очевидним з них є різниця в рівнях солоності. Щоб вижити у прісній воді, рибі потрібно мати певний спектр фізіологічних адаптацій.

41,24% всіх відомих видів риб зустрічаються в прісній воді. Це в першу чергу пов'язано з швидким видоутворенням, якому сприяє відокремленість місць проживання. Коли маєш справу зі ставками й озерами, можна використовувати ті ж основні моделі видоутворення, як при вивченні острівної біогеографії

Фізіологія

Ступінь солоності води, в якій можуть взагалі жити риби, дуже різна — починаючи від абсолютно прісної води і до солоності її в 70 і більше частин на 1000. Одні риби витримують сильні коливання солоності, інші переносять лише найслабші. До перших належать, наприклад, багато бичків, що живуть у воді, майже позбавленій солі, і у воді із вмістом її до 60 частин на 1000, а також каспійська морська голка, що мешкає у воді з солоністю від 0,27 до 38 і більше частин на 1000 частин води. Інші, наприклад багато риб коралових рифів, витримують коливання солоності всього в декілька часток 1‰ солі, а з прісноводних — лопатоноси, що конають у воді, яка містить всього 0,2-0,3‰ солі.

Значення солоності для риб виражається головним чином у тому, що вона впливає на щільність води і на осмотичний тиск. Саме різниця в осмотичному тиску води різної солоності становить основну причину, що перешкоджає переходу риб з моря в прісну воду і назад. Лише порівняно деякі, переважно прохідні, риби мають здатність у відомі періоди життя пристосовуватися до різної солоності води.

Прісноводні риби відрізняються фізіологічно від солоноводних риб в декількох відношеннях. Їх зябра повинні бути здатні до дифузії розчинених газів при збереженні солей в рідинах тіла всередині. Їхня луска має знижувати дифузію води через шкіру: прісноводні риби, які втратили занадто багато луски помирають. Вони також повинні мати добре розвинені нирки, щоб повертати солі з рідини організму до екскреції.

Міграції риб

Багато видів риб розмножуться в прісній воді, але більшу частину свого дорослого життя проводять морі. Вони відомі як анадромні види, і включають лосося, форелей і колюшку. Деякі інші види риб, навпаки, розмножуються в солоній воді, але живуть здебільшого або частину свого дорослого життя в прісній воді, наприклад вугрі. Вони відомі як катадромні види.

Див. також

Література

Белінг Д. О. Дніпро та його рибні багатства. – К.: АН УРСР, 1935. – 164 с.
Берг Л. С. Система рыбообразных и рыб, ныне живущих и ископаемых. — 2-е вид. — М. — Л., 1955.
Короткий И. І. Риби і рибний промисел на природних водоймах малого риболовства Української РСР. – К.: Держсільгоспвидав, 1951.
Маркевич О. П., Короткий Й. І. Визначник прісноводних риб УРСР. – К.: Рад. школа, 1954. – 208 с.
Нікольський А. М. Визначник риб України. – Х., К.: Рад. селянин, 1930. – 136 с.
Никольский Г. В. Экология рыб. — М., 1963.
Никольский Г. В. Частная ихтиология. — 3-е изд. — М. : Советская наука, 1971.
Павлов Д. С., Савваитова К. А., Соколов Л. И., Алексеев С. С. Редкие и исчезающие животные. Рыбы. — М. : Высшая школа, 1994. — 334 с.
Павлов П. Й. Фауна України: Риби. – К.: Наукова думка, 1980. Т. 8, вип. 1. – 352 с.
Риби річок та озер / О. Ільченко. - К. : Грані-Т, 2009. - 88 с.: іл. - ISBN 978-966-465-242-8
Суворов Е. К. Основы ихтиологии. — М., 1948.
Солдатов В. К. Промысловая ихтиология, ч. 1—2. — М. — Л., 1934—38.
Третьяков Д. К. Визначник круглоротих і риб УРСР. – К.: АН УРСР, 1947 – 111 с.
Турянин І. І. Риби карпатських водойм. – Ужгород: Карпати, 1982. – 144 с.
Фауна України. В 40 т. Т. 8. Риби. Вип. 2. Коропові. Ч. 1. // Ю. В. Мовчан, А. І. Смірнов. – К.: Наукова думка, 1981. – 428 с.
Фауна України. В 40 т. Т. 8. Риби. Вип. 4. Окунеподібні // А. Я. Щербуха – К.: Наукова думка, 1982. – 384 с.
Червона книга України. Том 2. Тваринний світ. – К.: Укр. енциклопедія, 1994. – 464 с.
Щербуха А. Я. Риби наших водойм. – К.: Радянська школа, 1981. – 176 с.
Юдкин И. Ихтиология. — 5 изд. — М., 1970.