|країна=

Пряма дія
Логотип організації
Тип	студентська профспілка
Засновано	1994 (оригінальна) 2008 (відновлена)
Мета	лібертарна педагогіка[1] безкоштовна освіта[2] синдикалізм[1] антифашизм[3] ґендерна рівність[2] енвайронменталізм[4]
Країна	Україна
Вебсайт: priama-diia.org

«Пряма́ ді́я» — незалежна студентська профспілка в Україні, основним принципом якої є боротьба за безкоштовну освіту, позбавлену дискримінації.^[1] Була заснована в 2008 році з ініціативи студентів Київського національного університету ім. Шевченка. Легалізована 15 квітня 2009 року. Профспілка має осередки в низці столичних університетів, а також у кількох обласних центрах України.

Всередині 90-х років у Києві вже існувала студентська профспілка під назвою «Пряма дія». За час свого існування профспілка провела ряд успішних акцій^[5], спрямованих на захист прав студентів. Профспілка проіснувала до 1998 року^[6].

У 2008 році студенти Київського національного університету ім. Т. Шевченка вирішили створити нову незалежну профспілку. Ними було прийняте рішення взяти назву «Пряма дія» на знак продовження традицій молодіжного спротиву. Таким чином, «Пряма дія» зразка 90-х років отримала умовну назву «перше покоління». Деякі активісти із першого покоління у 2000-х допомогли діяльності профспілки.

«Пряма дія» мала конфлікти з ультраправими організаціями, зокрема партії ВО «Свобода», які іноді переростали у фізичне протистояння^[7].

У 2016 році відбулися останні заходи профспілки за участі її «третього покоління», після чого вона фактично розпалася, хоча жоден з її членів про розпуск не заявляв. Сайт профспілки припинив існування, сторінки у соцмережах не оновлювалися. За іншими даними, «Пряма дія» продовжувала організовувати освітні проєкти до 2019 року^[8].

У 2023 році під час повномасштабного вторгнення Росії з погіршенням соціального становища студентства та виникнення нових викликів системі вищої освіти зʼявилася група лівих студентів («четверте покоління»), що відновили роботу профспілки^[9].

У своєму Маніфесті «Пряма дія» наголошує на тому, що сучасна система освіти комерціалізована, а знання перетворені на товар. Такий стан речей стоїть на заваді досягнення якісного навчального середовища. На противагу «режиму комодифікації» профспілка пропонує повернення системі освіти її початкової мети — виробництву знань — перетворення Університету на дійсно дослідну інституцію.^[10]

Профспілка бореться проти комерціалізації навчання, тобто за повністю безкоштовну та зелену освіту. Водночас вона відстоює соціальні права студентів — гідні умови в гуртожитках, підвищення стипендій, виступає проти поборів, експлуатації студентів тощо.

«Пряма дія» виступає за принципи вільної (лібертарної) педагогіки в освітньому процесі. Профспілка змагає за рівність між викладачем та студентом, за демократичне формування освітніх програм, вільне відвідування занять та вільний вибір предметів. Також вона відстоює остаточну секуляризацію освіти та науки.^[10]

Одним із основних завдань профспілки є створення потужного студентського руху, солідарна підтримка визвольних та емансипативних рухів України і зарубіжжя.

В умовах, коли студентський добробут був суттєво уражений внаслідок повномасштабної російської агресії, «Пряма дія» особливо активно займається питаннями збереження соціальних гарантій, якісних умов проживання в гуртожитках, вчасних виплат стипендій тощо. Також профспілка долучається до ініціатив, що мають на меті підтримку українських військових.^[11]

«Пряма дія» базується на принципах самоврядування. Керівні посади в організації існують лише формально — загальні рішення профспілки приймаються З'їздом через процедуру досягнення консенсусу, проте діяльність зосереджується на університетських осередках, які діють автономно.

У статуті профспілки зазначено, що членами профспілки не можуть бути люди, котрі притримуються расистських, нацистських, сексистських поглядів або сповідують будь-яку шовіністичну доктрину.

«Пряма дія» співпрацює із рядом студентських, правозахисних і лівих організацій, до останніх належать: «Колективи солідарності», «Соціальний рух», «Спільне», «Ініціатива працівнича», «Солідер»^[en]. У часи 2-го покоління профспілки більшість її активістів називали себе анархо-синдикалістами.^[12]

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)

З моменту заснування профспілка стала учасником та ініціатором кількох кампаній на захист прав студентів та робітників.

• Липень 2008 року. Перша акція «Прямої дії». На знак підтримки рівненських студентів, які виступають проти підвищення плати за навчання, профспілка спільно з іншими організаціями влаштовує пікет Міністерства освіти. Результат — адміністрація рівненських вишів погоджується на переговори зі студентами щодо нових цін.
• Вересень 2008 року. Профспілка спільно з низкою інших організацій проводить низку заходів проти антистудентських положень нової редакції Закону «Про вищу освіту». Зокрема «Пряма дія» виступає проти запровадження примусового відпрацювання для випускників. Активісти вступають в переговори з чиновниками Міносвіти, а також проводить пікетування профільного комітету Верховної Ради. Результат — члени комітету різко критикують законопроєкт, і Міносвіти вилучає спірні статі із документа.
• Вересень-жовтень 2008 року. Поміж інших організацій «Пряма дія» стає ініціатором кампанії проти прийняття нового Трудового кодексу, який суттєво звужує права найманих працівників. Кампанія стартує із розтяжки великого банера «НІ новому трудовому кодексу» на трибунах під час матчу «Арсенал» — «Шахтар». Профспілка поряд з іншими організаціями бере участь у пресконференціях, пікетах профільного комітету Верховної Ради, інформаційній кампанії. Фіналом кампанії стало проведення масштабного концерту на Хрещатику «Рок проти узаконення рабства». Результат — депутати відклали розгляд законопроєкту.
• 8 листопада 2008 року. Активісти профспілки беруть участь у «Соціальному марші».

• Лютий 2009 року. Члени «Прямої дії» здійснюють рейди столичними лікарнями, де агітують медиків створювати осередки незалежних профспілок і боротися проти впровадження платної медицини.
• 12 квітня 2009 року. Профспілка бере участь у соціальному марші під гаслом «Час брати своє». На марш виходить близько 250 активістів. В ході акції «Пряма дія» закликає студентів боротись за безкоштовну освіту, підвищення стипендій, і за пряме самоврядування у вишах.
• 1 травня 2009 року. Альтернативна першотравнева демонстрація. «Пряма дія» спільно з рядом інших організацій та незалежних профспілок виводять на вулиці Києва понад 400 активістів під соціальними гаслами.
• Травень-червень 2009 року. Кампанія проти запровадження платних послуг для студентів. Профспілкові активісти намагаються схилити чиновників до переговорів. Коли це не вдається, «Пряма дія» проводить зустрічі із студентами київських вишів, агітує їх виходити на вулиці з акціями протесту.
• 4 червня 2009 року. Акція протесту під стінами Кабінету міністрів. «Прямій дії» спільно з іншими організаціями вдається вивести на пікет понад 150 студентів. Під час акції було демонстративно спалено «фаєр» та кілька залікових книжок. Результат — студенти добиваються того, що на екстреному засіданні Кабмін скасував постанову про введення платних послуг^[13][14].
• Жовтень 2009 року. Участь «Прямої дії» у страйку студентів та викладачів інституту ім. Бойчука^[15]. Протести під МОН. Страйк закінчився в кінці жовтня гучною акцією блокади інституту^[16].
• 17 листопада 2009 року. Акція «День студента. Break the Wall» — протест проти репресивної системи освіти, акція солідарності з німецькими та австрійськими страйкуючими студентами^[17].

• Лютий 2010 року. Хвиля невдоволення у Києво-Могилянській Академії. На масовому зібранні 5 лютого активісти профспілки ініціюють проведення референдуму щодо останніх рішень адміністрації. Результат — ректор вишу змушений іти на поступки, і приймає нове компромісне рішення.
• 11 березня 2010 року. Після акції солідарності із робітниками «Nestle», на активістів «Прямої дії» здійснює напад група неонацистів. Внаслідок інциденту частина ультраправих угруповань засуджують атаку^[18].
• З березня 2010 року «Пряма дія» розпочинає кампанію проти репресій її активістів, близьких та друзів. Різноманітні профспілкові, молодіжні, правозахисні організації висилають листи протесту до офіційних установ та КНУ імені Тараса Шевченка. 20-22 квітня проходять дні солідарності з профспілкою, під час яких студенти, викладачі та профспілки з різних міст України та Європи пікетують офіційні установи держави Україна.
• Квітень 2010 року. Міжнародна кампанія проти репресій на профспілку та присутності спецслужб у вишах. «Пряма дія» дає прес-конференцію, де оприлюднює факти тиску СБУ на активістів. Акції солідарності із профспілкою проходять у Німеччині, Греції, Португалії, Швейцарії, Польщі та Росії^[19].
• 21 квітня 2010 року. Пікет під головним управлінням СБУ. Результат кампанії — тимчасове припинення тиску на активістів, та обіцянка керівництва СБУ провести службове розслідування^[20].
• 1 травня 2010 року. «Марш колективної дії». Активісти профспілки разом з іншими лівими організаціями виводять на вулиці півтисячну демонстрацію^[21].
• Червень 2010 року. Через смерть студента Ігоря Індила у відділку міліції, спалахує кампанія проти поліційного свавілля «Ні поліцейській державі», де участь бере і «Пряма дія».^[22]
• Червень 2010 року. Боротьба проти ущільнення в гуртожитках фізичного факультету КНУ ім. Шевченка^[23].
• 1 вересня 2010 року. Охорона КНУ ім. Шевченка та СБУ перешкоджають 30-м активістам профспілки провести зустріч із ректором університету. За кілька годин зустріч «Прямій дії» пропонує голова Верховної Ради Володимир Литвин. Через тиждень вдається розпочати переговори і з керівництвом вишу^[24].
• 5 жовтня 2010 року. Сімферопольські студенти Таврійського національного університету, підтримані «Прямою дією», першими виходять на марш протесту проти постанови Кабміну № 796, яка знову, як і в 2009 році, спрямована на введення додаткових «платних послуг» у вишах^[25].
• 12 жовтня 2010 року. «Пряма дія» та Фундація регіональних ініціатив виступають організаторами Всеукраїнської акції протесту проти комерціалізації освіти (зокрема, з вимогою скасування постанови № 796), яка проходить у 14 містах: Києві, Львові, Ужгороді, Сімферополі, Харкові, Рівному, Луганську, Житомирі, Хмельницькому, Кам'янець-Подільському, Кіровограді, Івано-Франківську, Сумах, Луцьку. Свою солідарність із студентами висловлює поет і письменник Сергій Жадан^[26]. У столиці відбувається багатолюдний марш до Кабінету міністрів і Адміністрації президента^[27]. Незважаючи на залякування з боку адміністрацій університетів, загалом у протестах беруть участь до 20 000 студентів^[28], у трьох містах — Львові, Києві та Ужгороді — чисельність учасників акцій перевищує тисячу, причому у Львові вона сягає 7 тисяч^[29]. Українські студентські протести, синхронізовані з міжнародною ініціативою «Глобальна хвиля за безкоштовну освіту»^[30], одержують міжнародний резонанс^[31]. Напередодні акції протесту влада розповсюджує інформацію про скасування скандальної постанови, однак насправді виявляється, що скасовані лише декілька найодіозніших її пунктів^[32].
• 22 жовтня 2010 року. «Пряма дія» підтримує акцію польських лівих під стінами Сейму за легалізацію трудових мігрантів у Польщі^[33].
• 11 листопада 2010. Профспілка проводить акцію «Студентський наступ». Про свою підтримку заявили та провели акції ще ряд міст України (всього 14). У Києві пройшов марш до Міністерства освіти, де були оголошені вимоги студентів і викладачів до подальшого розвитку освіти в Україні^[34].

• 17 листопада 2010. Хмельницькі студенти створюють у своєму місті відділення профспілки «Пряма дія»^[35].
• 11 грудня 2010. «Пряма дія» разом із громадською організацією «Інсайт», Центром Візуальної Культури, Худрадою, Просторами, незалежною профспілкою «Захист праці», Організацією марксистів, Антифашистською дією і організацією анархістів «Вільна спілка» проводить акцію до Міжнародного дня прав людини. Близько сотні людей пройшли маршем до центральної ялинки на Майдані Незалежності, де провели театралізовану виставу, повернувши владі «подарунки», які вони підготували для людей на Новий Рік. Після акції на організаторів та учасників маршу був здійснений напад націоналістів з активу «автономних правих» і партії «Свобода»^[36].

• 31 січня 2011. «Пряма дія» разом із Фундацією регіональних ініціатив та Громадянським рухом «Відсіч» починає всеукраїнську кампанію «Проти деградації освіти». Кампанія направлена проти нового законопроєкту «Про вищу освіту», скорочення держзамовлення на 42 %, комерціалізації освіти. В цей день акції пройшли в Хмельницкому^[37], Донецьку^[38], Одесі^[39], Житомирі, Запоріжжі, Харкові, Києві^[40]. Результатом акцій стало скасування двох законопроєктів.
• 14 лютого 2011. Активісти профспілки з Вуличним Університетом та la REF (Revolution Fractale) проводять в Парижі акцію солідарності з групою «Війна»^[41].
• 28 лютого 2011. Друга всеукраїнська акція в рамках кампанії «Проти деградації освіти». Студенти, викладачі, школярі та їхні батьки вийшли на вулиці в Донецьку^[42], Хмельницькому^[43], Сімферополі^[44]. У Києві на вулиці вийшло близько 300 студентів. Попри те, що акція анонсувалася як позапартійна, на акції з'явилися активісти ВО «Свобода», Соціал-націоналастичної асамблеї та інших ультраправих організацій, які, скандували та розгорнули антисемітські гасла та плакати. Відтіснивши студентів і, зайнявши місце під парламентськими комітетами, ультраправі провокатори спровокували бійку. Після акції на Контрактовій площі близько десяти учасників «альтернативної» акції здійснили напад на кількох профспілкових активістів, в тому числі на дівчат. Також постраждала стороння перехожа^[45].
• 15 березня 2011. «Пряма дія» спільно з «Дітьми кризи» в Міжнародний день боротьби з поліційним свавіллям проводить операцію «Опачік». Учасники операції розповсюджували серед перехожих брошуру, в якій пояснювали, як поводити себе при зустрічі з міліціонерами^[46].
• 22 березня 2011. Активісти профспілки беруть участь у протестах працівників сфери освіти^[47].
• 26 березня 2011. «Пряма дія» проводить акцію в рамках міжнародної кампанії «Spring of resistance». Активісти поклеїли свої вимоги на три великих столичних виши^[48]. Крім того, після акції пройшов Перший всеукраїнський з'їзд профспілки «Пряма дія». На з'їзді були присутні активісти з усіх регіонів України, а також зарубіжні гості з Росії, Німеччини, Угорщини, Англії. Перед присутніми виступили представники «Першого покоління», була представлена презентація історії профспілки за два з половиною роки існування, виступили гості з доповідями про ситуацію в їхніх містах та країнах, проведена лекція з дискусією про технічні проблеми діяльності профспілки та студентської боротьби^[49].

• 29 березня 2011. «Пряма дія» проводить акцію проти подорожчання гуртожитків у КНУ ім. Т. Шевченка. На акцію виходить близько 150 студентів університету при підтримці студентів інших столичних вишів^[50]. Також акцію підтримали студенти паризької Сорбонни^[51].
• 1 травня 2011. «Пряма дія» бере участь у першотравневій демонстрації «Марш колективної дії» під гаслом «Геть їх реформи! Соціалізм працює без криз! Справжня революція попереду!»^[52][53].
• 9 травня 2011. У Києві активісти профспілки провели роздачу листівок на тему сучасних проявів фашизму та протидії їм^[54].
• 25 травня 2011. Третя всеукраїнська акція кампанії «Проти деградації освіти», в якій взяли участь студенти та викладачі Києва^[55], Сімферополя^[56], Івано-Франківська^[57], Одеси^[58], Житомира^[59], Хмельницького^[60], Донецька. Свою солідарність зі студентами знову висловлює поет і письменник Сергій Жадан^[61].
• 22 — 23 вересня 2011. На Софійській та на Михайлівській площах відбувся організований «Прямою дією» студентський Контрфорум, покликаний наголосити на справжніх проблемах з освітою в Україні — на противагу офіційному Форуму євро-чиновників від освіти, організованому міністром Табачником. Міліція всіляко намагалася перешкодити проведенню Контрфоруму. Першого дня правоохоронцями було протиправно затримано чотирьох активістів, три з яких належать до «Прямої дії». Другого дня близько сотні активістів потрапили в міліційне оточення, де їх незаконно утримували силою протягом кількох годин. Однак, Контрфорум відбувся, студенти оголосили свої вимоги, а також провели кілька лекцій та воркшопів.
• 26 жовтня 2011. Близько 5 тисяч студентів, аспірантів і викладачів КПІ зібрались на Площі Знань в кампусі і рушили величезною колоною до будівлі МОНМС на захист університетської автономії. КПІшників підтримали осередки «Прямої дії» з НаУКМА та КНУ ім. Шевченка. Акція мала величезний суспільний розголос і завадила втручанню чинуш Міносвіти у внутрішні справи найбільшого університету країни — через деякий час було оголошено конкурс на заміщення посади ректора.
• Березень 2012. Студентками і студентами Таврійського національного університету ім. Вернадського було проведено кампанію «Гуртожитки 24h» — за цілодобовий доступ до гуртожитків, після тривалої і напруженої боротьби, утисків з боку адміністрації, активістки та активісти Незалежної студентської профспілки «Студентська дія», здобули часткову перемогу.
• 31 березня 2012. В Києві разом з дружніми організаціями було влаштовано загальноєвропейський день антикапіталістичного спротиву. Яскрава демонстрація і марш завершились біля напівзруйнованого будинку по сусідству з Міністерством Освіти, де було вивішено три яскраво-червоні банери з написом «Життя при капіталізмі руйнує» та опудало менеджера.

• Квітень 2012. Розпочав діяльність освітній проєкт «Вільна школа», заснований на принципах безкоштовної і якісної освіти для всіх. Щодня у «Вільній школі» проходять заняття з найрізноманітніших дисциплін: іноземні мови, загальноосвітні предмети, семінари й лекції університетського рівня, навіть заняття з рукоділля. «Вільна школа» повністю самоорганізована: кожен охочий може провести в ній заняття чи прийти на заняття. У цій школі немає поділу на вчителів і учнів, тут кожен одночасно і учень, і вчитель. Цей проєкт має на меті дати можливість кожному здобути необхідне знання, а також показати, що лібертарні методи педагогіки — найефективніші для цього.
• Квітень 2012. До профспілки звернулася по допомогу студентка Шахтарського педагогічного училища, де студенток систематично використовували як безкоштовну робочу силу, а на додачу ще й принижували і змушували жити в нелюдських побутових і моральних умовах. Профспілка разом зі студентками училища розгорнула широку кампанію, щоб припинити експлуатацію, покращити житлові умови студенток та припинити моральний тиск. Були написані численні запити, позови, залучені столичні телеканали та інші медіа, проведено кілька акцій протесту під стінами Міністерства освіти, щоб столичні чиновники натиснули на адміністрацію училища. Директорка училища відчула загрозу втратити своє місце регіональної королеви, тому пішла на деякі поступки, зокрема робила спроби покращити умови проживання в гуртожитку. Через виявлені численні порушення її було зобов'язано сплатити значний штраф.
• 1 травня «Пряма дія», разом з іншими лівими організаціями, взяла участь в акції «Наступ за права трудящих»^[62][63]

• 13-18 серпня 2012. У Криму відбувся другий літній табір «Прямої дії» та «Студентської дії». Табір відвідали близько 100 активістів та студентів, в тому числі представники США, Росії, Білорусі, Німеччини. Велика частина програми табору була присвячена обміну досвідом з іноземцями: були доповіді про протестні рухи, самоосвітні проєкти, альтернативні спільноти в Росії, Франції, Америці. На практичних заняттях члени профспілок навчилися продумувати протестні кампанії в різних ситуаціях, а також розробили позитивну програму студентського руху в Україні. Представники регіональних осередків профспілки ділилися своїм специфічним досвідом, були спроби розробити схеми діяльності в регіонах. Другий табір, так само, як і перший, був для членів профспілок школою самоорганізації і подарував профспілці нові ідеї та нових активістів.
• Співпраця із незалежними профспілками «Захист праці»^[64] та «Всеукраїнською конфедерацією праці анархо-синдикалістів».

  

  Вересень 2012. Завдяки допомозі відомого українського правозахисника Володимира Чемериса профспілка отримала можливість безкоштовно користуватися кімнатою в підвальному приміщенні у центрі міста. Власними руками активісти профспілки зробили в цьому приміщенні ремонт протягом зими, і протягом 2012—2013 рр. там зосередилося життя профспілки: збори, самоосвітні заняття, пресконференції, підготовки до акцій. Там також було розташовано громадську бібліотеку, доступ до якої мав кожен відвідувач. У 2013 р. приміщення було залишене профспілкою.

Профспілка допомогла студентам Української академії друкарства організувати протест проти об'єднання з Львівським національний університетом^[65]. Пізніше «Пряма дія» провела просвітницьку кампанію «#ТижденьАнтифашизму», публікуючи дописи про студентів, що боролися з фашистськими загарбники в ХХ столітті. Завдяки зусиллям профспілки з окупованого Криму вдалося повернути на підконтрольні території студентку КНУ ім.Т. Шевченка, також проведено ініціативу «Студентам – академ!», покликану привернути увагу до проблеми студентів-бюджетників брати академічну відпустку під час воєнного стану. За ініціативи «Прямої дії» була організована серія толок з прибирання київських парків. Профспілка домоглася створення «Студентського комітету 11 жовтня», покликаного проводити ревізію встановлення вікон та дверей у Львівському національному університеті, а опісля влаштували інспекцію укриттів у вишах в межах ініціативи «БУС». Активісти «Прямої дії» брали участь в протестах студентів КНУКіТ, КИМУ тощо^[66]. У листопаді 2023 року «Пряма дія» брала участь у студентському мітингу перед Львівською політехнікою з вимогою звільнення Ірини Фаріон, організований громадською організацією «Українські студенти за свободу»^{[67][68][69][70]}.

На базі профспілки до 2014 р. існував постійно діючий самоосвітній проєкт. В рамках проєкту проводилися семінари і тренінги із природничих та гуманітарних дисциплін, практичне здобуття певних навичок. Самосвітній проєкт діяв в руслі лібертарної педагогіки — без авторитаризму викладачів та примусових методів.

«Пряма дія» випускала однойменну газету. В друкованому органі висвітлювалася діяльність профспілки, зарубіжний досвід, історія студентського руху, теорія визвольного руху, контркультурний спротив. Газета розповсюджувалася у низці столичних і регіональних вишів безкоштовно.

Також діяв профспілковий кіноклуб «26 Кадр», де проводилися покази соціально-критичних стрічок, а потім — обговорення.

На сайті профспілки (нині закритий) працювало радіо «Пряма хвиля».

• Офіційний сайт "Прямої дії"
• "Пряма дія": Це анархія з побіленими бордюрами, про яку ми мріємо