PROFILPELAJAR.COM

Притисько-Микільська вулиця
Київ
Притисько-Микільська вулиця; Київ
Місцевість	Поділ
Район	Подільський
Назва на честь	церкви Миколи Притиска
Колишні назви
	Георгія Лівера
Загальні відомості
Протяжність	310 м
Координати початку	50°27′47.0″ пн. ш. 30°31′1.5″ сх. д. / 50.463056° пн. ш. 30.517083° сх. д.
Координати кінця	50°27′53.0″ пн. ш. 30°30′49.1″ сх. д. / 50.464722° пн. ш. 30.513639° сх. д.
поштові індекси	04070
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»
Автобуси	119 (по Контрактовій пл.)
Трамваї	11, 12, 14, 16, 18, 19 (по вул. Спаській)
Маршрутні таксі	587 (по Контрактовій пл.)
Рух	односторонній у бік Контрактової пл.
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Флорівський монастир, церква Миколи Притиска
Забудова	цивільна та церковна XVIII — початку XX століття
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11369
У проєкті OpenStreetMap	r1738355
Мапа
Притисько-Микільська вулиця у Вікісховищі

Прити́сько-Микі́льська ву́лиця — старовинна вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Контрактової площі і вулиці Костянтинівської до вулиці Хорива.

Прилучається Фролівська вулиця.

Історія

Вулиця відома з XVII століття під сучасною назвою, від церкви Миколи Притиска, до якої веде вулиця (храм збудовано у 1631 році, за іншими даними, достовірнішими — наприкінці XVII століття). З 1957 року^[1] — вулиця Георгія Лівера, на честь Г. В. Лівера, революціонера, учасника боротьби за радянську владу у Києві. Історичну назву вулиці повернуто 1991 року^[2].

На початок XIX століття була однією з небагатьох вулиць Подолу з кам'яною забудовою, тому зберегла свій первісний вигляд та пролягання і після пожежі 1811 року. Саме тут 1730 року розмістилася перша міська аптека.

В свій час на вулиці було дві значні церковні споруди — окрім існуючого і дотепер Флорівського монастиря, дзвіниця та Святі Ворота якого виходять саме на Притисько-Микільську вулицю, навпроти ще існувала Петропавлівська церква, збудована ще у XVII столітті як костьол. Церква, на жаль, була втрачена у 30-х роках XX століття.

Вулиця забудована виключно будівлями 1-ї половини XVIII — початку XX століття.

Пам'ятки історії та архітектури

буд. № 1 — Будинок шевського цеху (середина XVIII ст.)
буд. № 4 — Будинок житловий із флігелем (перша половина XIX ст.)
буд. № 5 — Будинок Рибальського (перша половина XVIII ст.)
буд. № 7 — Будинок житловий з аптекою А. Бунге та І. Гейтера (1728; початок XIX ст., нині — Аптека-музей)
буд. № 7-Б — Жилий флігель 1839 р.

Примітки

↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 10 грудня 1957 року № 2193 «Про впорядкування справи присвоєння імен державних і громадських діячів вулицям і державним установам м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 926. Арк. 577–578. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]
↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3864. Арк. 79–81. [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]

Джерела

Притисько-Микільська вулиця у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Файли у Вікісховищі^?

Веб-енциклопедія Києва.

Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 96-97.

Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 178-179. — ISBN 5-88500-070-0.
Вулиці Києва: історичні та нові назви (Випуск № 2, 1990–2009 роки) / Олексій Мужилко. — К. : Бужани, 2010. — С. 22, 31, 42–43. — ISBN 978-966-2135-01-5.