Порівняння путінізму та фашизму

Путін, Сталін, Гітлер
Мурал «Ніколи знову»
Путін — виплодок Сталіну. Демонстрація у Кракові
Портрети Путіна у відділі канцелярських товарів, 2006 рік
Флешмоб «Своїх не кидаємо», проведений у Хабаровську у березні 2022 року. Учасники акції вишикувалися у вигляді літери Z — символу російського вторгнення в Україну.

Починаючи з кінця 1990-х років серед дослідників і політиків по всьому світу точаться дебати про те, чи є режим Володимира Путіна, також відомий як путінізм, фашистським. Суперечки ускладнюються тим, що досі немає єдиного загальноприйнятого визначення фашизму.[1]

Передісторія

У 1998 році професор політології Каліфорнійського університету в Берклі та один із провідних світових дослідників фашизму та марксизму Ентоні Джеймс Ґреґор[en] опублікував порівняльне дослідження італійського фашизму та «нового націоналізму, що виник у пострадянській Росії».[2] Ґреґор вказав на близьку подібність двох режимів і роль КПРФ і ЛДПР у закріпленні основи правого радикалізму країни.[3]

Правління Володимира Путіна

Докладніше: Путінізм

У 2004 році колишній Радник президента США з національної безпеки Збіґнєв Бжезінський заявив, що путінський режим починає нагадувати фашизм Беніто Муссоліні, у 2005-му про це заявив Директор Центральної розвідки Джеймс Вулсі, а також колишній держсекретар США Гілларі Клінтон. Починаючи з 2000-х про існуючі в Росії ознаки фашистського режиму заявляли і знамениті вчені, включаючи Тімоті Снайдера, Олександра Мотиля, Владислава Іноземцева.[4] На думку останнього, Росію більше не можна вважати неліберальною демократією, як Угорщину та Польщу.[5] У 2017 році відзначається можливість трансформації Росії у фашистську державу. Зазначається, що фашизація відбувається як згори — як корпоративізації влади — і знизу — зі зростанням ксенофобії.[6]

Прибічники використання терміна «російський фашизм» стосовно путінському режиму вказують на присутності в Росії характерних для класичного фашизму рис: наявність харизматичного диктатора та присутність культу особистості, гіпернаціоналізм, культ насильства, масове залучення молоді, високий рівень репресій, потужна пропагандистська машина, наявність реваншизму та радикального консерватизму[7]. Вони також вказують на те, що в країні практично відсутні всі демократичні інституції, а вибори не є вільними, ані справедливими. При цьому видно явне верховенство партії Єдина Росія і переслідування опозиціонерів при повному знищенні свободи слова і зборів.[8] Професор Єльського університету Тімоті Снайдер у своїй книзі «Дорога до несвободи» також вказав на присутність у країні характерного для фашизму культу мертвих, який у російському контексті пов'язаний із святкуваннями перемоги у Другій світовій війні.[9]

Одним із найпопулярніших «тестів на фашизм» є 14 ознак, виділених письменником Умберто Еко у доповіді «Вічний фашизм» (англ. Eternal Fascism), зачитаному на симпозіумі на честь 50-річчя визволення Європи в Колумбійському університеті. Серед цих ознак: культ традиції, культ ірраціонального, ксенофобія, ідея аристократичної обраності, культ кількості на шкоду якості (маси — на шкоду одиниці), неможливість критики влади, наявність у суспільстві індивідуальної чи соціальної фрустрації, елітаризм, культ мужности, переслідування неконформістських сексуальних практик, використання новомови.[10][11] Дотримуючись цього визначення, ряд інтелектуалів і журналістів вважає, що Росія за путінського правління є фашистською державою з формованим культом особистості Путіна.[12][5] На позначення сучасної російської ідеології використовують термін "Рашизм", що поєднує ідею класичного фашизму з російським світом[13].

Журналісти Vox Ukraine також вказали на присутність у Росії символів, аналогічних свастиці (таких, як латинська літера Z), здійснення геноциду інших національностей (у тому числі в Маріуполі та Бучі), ігнорування міжнародного законодавства, тотальний контроль над медіа та всевладдя правоохоронних служб.[14] Опублікована в The Guardian стаття також вказала на присутній у Росії антисемітизм.[15]

Вважається, що улюбленим філософом Володимира Путіна є Іван Ільїн — один із засновників так званого «російського християнського фашизму». Путін неодноразово зазначав, що часто перечитує працю Ільїна «Що обіцяє світові розчленування Росії»[16] . Він також цитував його роботи у своїх виступах — у 2005, 2006, 2012, 2013 та 2014 роках.[17] Ільїна цитували або згадували Дмитро Медведєв, Сергій Лавров, патріарх Кирило, лідери партії «Єдина Росія», Владислав Сурков.[18] При цьому Путін брав участь у перепохованні останків Ільїна в Росії і навіть особисто приїхав на освячення могили.[19] Серед інших улюблених філософів Путіна — консерватор Микола Бердяєв.[20]

Філософ Іван Ільїн

Ільїн видав понад двадцять книг, більша частина з яких була написана в еміграції. У своїх роботах філософ виправдовував політичний тоталітаризм, заперечував верховенство закону та називав беззаконня «патріотичним актом». На його думку, фашизм є «викупним ексцесом патріотичного свавілля», а порятунок Росії від історичної боротьби зі злом або «безбожними агентами глобалізму» залежить від присутності диктатора.[21][22][23][24] Ільїн розглядав Муссоліні та Гітлера як зразкових лідерів, які рятували Європу шляхом руйнування демократії. Стаття Ільїна від 1927 «Про російський фашизм» була адресована «Моїм білим братам, фашистам». Вже у 1940-х і 1950-х роках філософ накидав конституції фашистської Святої Русі, керованої «національним диктатором», який буде «натхненний духом тотальності».[25] При цьому, як зазначає Ларуель, помилково перебільшувати міру впливу Ільїна на погляди Путіна, оскільки останній набагато частіше згадує «класичних» російських істориків та діячів, включаючи Миколу Карамзіна та Петра Столипіна. З 300 цитат про Росію, розміщених на стінах парку " Росія — моя історія " на території ВДНГ, лише 10 належать Ільїну.[17]

Противники використання терміна «фашизм» стосовно російського режиму вказують на відсутність у ньому важливих для фашизму ідеологічних посилань. Наприклад, російський політолог Григорій Голосов зазначає, що багато дослідників, включаючи Снайдера, використовують термін для характеристики ідеології, а чи не політичної системи. Згідно з дослідником, у Росії відсутнє фундаментальне для фашизму переконання в тому, що реальність є продуктом волі видатних особистостей і керованих ними мас.[26] Відповідно до політолога Роджера Ґріффіна, в основі мітології фашизму лежить ідея про те, що органічна культура має відродитися в новому порядку, який не може бути демократичним, тому що демократія за визначенням плюралістична. Тому фашисти прагнуть повністю зруйнувати стару систему та переробити суспільство. Проте російська ідеологія намагається створити новий порядок, а відтворити модифіковану версію Радянського Союзу і маніпулює атрибутами протодемократичної системи, але з відкидає їх.[27] Такої ж думки дотримується і політолог Бенс Латковський, що вказує на те, що на відміну від фашизму, який був ідеологією модернізму, рашизм є контреволюційним і прагне деполітизації суспільства.[28] У зв'язку з цим ряд дослідників, таких як Андрій Піонтковський і Борис Кагарлітський, вказали на властиві «путінському фашизму» риси постмодернізму.[29][30]

На думку політолога та журналіста Марії Снігової, незважаючи на присутність у Росії всіх ознак, що нагадують фашизм, на 2017 рік у країні була відсутня мобілізація навколо міфу про національне переродження.[31] 2021 року дослідниця пострадянського простору Марлен Ларюель випустила книгу Is Russia Fascist?[32], у якій простежила історію посилення режиму в Росії. До кінця своєї роботи вона дійшла висновку, що російський режим краще характеризується термінами «консервативний» та «неліберальний». З нею солідарний і професор Пенсільванського університету Мітчел Оренштайн.[33] Андреас Умланд вважає революційний настрій та прагнення здійснення нових ідей ключовими для фашистської держави, чого немає в російському суспільстві. Старший науковий співробітник Університету Вітовта Великого Андрій Казакевич також нагадує, що фашизм та нацизм прагнули до створення нового суспільства та нової людини, протиставляючи себе європейському консерватизму.[34] Історик Ульріх Герберт[de] припускав, що термін «фашизм» щодо Росії покликаний викликати асоціації зі злом та ворогом, але масового народного руху, який підтримує вождя і цим відрізняє фашизм, у Росії немає.[35][36]

Порівняння з Гітлером

Докладніше: Путлер

Дослідники відзначали аналогії між висловлюваннями та діями Путіна під час вторгнення в Україну та риторикою та діями Адольфа Гітлера перед та на початку Другої світової війни.[37] Так, доктор економічних і політичних наук, колишній заступник міністра оборони США Дов Закгейм[en] 24 лютого 2022 заявив, що бачить подібність між аргументацією Гітлера при окупації Чехословаччини в березні 1939 року і аргументацією Путіна.[37] Те ж саме відзначив американський історик Бенджамін Натанс, додавши, що, як Гітлер був мотивований поразкою Німеччини в Першій світовій війні, так і Путін черпає мотивацію з відчуття національного приниження і гіркоти після поразки СРСР у холодній війні і втрати Росією значних територій, що входили в СРСР.[38]

Американський історик Тімоті Снайдер відзначає подібність між запереченням Путіним існування української нації та уявленням Гітлера про українців як вроджено призначених для колонізації.[39] Не відповідну дійсності риторику Путіна про «денацифікацію», якою той намагається виправдати вторгнення в Україну, Снайдер називає варіацією Великої брехні Гітлера — нацистської пропагандистської техніки, суть якої в тому, що якщо політичний лідер повторить колосальну брехню досить багато разів, то люди в кінцевому підсумку у неї повірять.[40] Видання CNN зазначає, що Путін робить ті ж помилки, що прирекли на поразку нацистську Німеччину.[40]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Tomasz Kamusella (6 березня 2022). Putin’s Fascism (англ.). Wachtyrz.eu. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  2. ↑ A. James Gregor. Fascism and the New Russian Nationalism // Communist and Post-communist Studies. — 1998. — Т. 31, вип. 1 (17 січня).
  3. ↑ Звичайний рашизм. Як новий термін став синонімом жахливих звірств Росії, ідеології її влади та суспільства. nv.ua (укр.). Процитовано 17 квітня 2023. 
  4. ↑ В «Википедии» появилось определение рашизма. GuildHall. 20 квітня 2022. Процитовано 2 липня 2022. 
  5. ↑ а б Vladislav Inozemtsev. Putin’s Russia: A Moderate Fascist State by Vladislav Inozemtsev (англ.). Center for Transatlantic Relations. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 5 липня 2022. 
  6. ↑ В. Э. Багдасарян, С. С. Сулакшин. Современный фашизм: новые облики и проявления // Наука и политика Москва. — 2017. — 17 января. Архівовано з джерела 7 грудня 2022. Процитовано 2023-04-17.
  7. ↑ Инна Семенова (28 квітня 2022). Обыкновенный рашизм. Как новый термин стал синонимом чудовищных зверств России, идеологии ее власти и общества. НВ Мир. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022. 
  8. ↑ Alexander Motyl (30 березня 2022). Yes, Putin and Russia are fascist – a political scientist shows how they meet the textbook definition (англ.). The Conversation. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 5 липня 2022. 
  9. ↑ We Should Say It. Russia Is Fascist (англ.). New York Times. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 4 липня 2022. 
  10. ↑ Умберто Эко (рос.). Дилетант. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022. 
  11. ↑ Из эссе Умберто Эко: 14 признаков фашизма (рос.). Телеканал «Дождь». 20 лютого 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  12. ↑ Умберто Эко и Владимир Путин. Елена Фанайлова – о гибридном фашизме (рос.). Радио Свобода. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 7 липня 2022. 
  13. ↑ Рашизм як явище. Від мему до наукового та юридичного терміна. ms.detector.media (укр.). 28 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023. 
  14. ↑ Vladlen Marayev, Julia Guz (30 березня 2022). Rashism or why russians are the new Nazi (англ.). Vox Ukraine. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  15. ↑ Jason Stanley (26 лютого 2022). The antisemitism animating Putin’s claim to ‘denazify’ Ukraine (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  16. ↑ Путин возложил цветы к могилам «государственников» — Деникина, Ильина, Солженицына (рос.). News.ru. 24 травня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 липня 2022. 
  17. ↑ а б Марлен Ларюэль. В поисках философа, вдохновившего Путина. Ridl. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 8 липня 2022. 
  18. ↑ Антон Барбашин (20 квітня 2018). Иван Ильин: фашист, введенный в моду (рос.). Ridl. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022. 
  19. ↑ David Brooks (3 березня 2014). Putin Can’t Stop (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  20. ↑ Путин назвал наиболее близких ему философов (рос.). РБК. 21 жовтня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022. 
  21. ↑ Andrew Nikiforuk (25 лютого 2022). Meet the Face of Global Fascism (англ.). The Tyee. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  22. ↑ Timophy Snyder. Ivan Ilyin, Putin’s Philosopher of Russian Fascism (англ.). The New York Times Review. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 1 липня 2022. 
  23. ↑ Karl Gaulhofer (3 березня 2022). Where Putin gets his worldview from (англ.). Die Presse. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  24. ↑ Timothy Snyder: “God Is a Russian” (англ.). Yale Research Center. 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  25. ↑ Timothy Snyder (20 вересня 2016). How a Russian Fascist Is Meddling in America’s Election (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 7 липня 2022. 
  26. ↑ Grigorii Golosov. Fascist Russia? (англ.). Riddle. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022. 
  27. ↑ Robert Coalson (9 квітня 2022). Nasty, Repressive, Aggressive -- Yes. But Is Russia Fascist? Experts Say 'No.' (англ.). Radio Liberty. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022. 
  28. ↑ Bens Latkovskis (26 травня 2022). Timothy Snyder and Alvis Hermanis are wrong. Russism is not fascism (англ.). Neatkariga. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  29. ↑ Boris Kagarlitsky (27 квітня 2022). Fascism in the Era of Postmodernism (англ.). Russian Dissent. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022. 
  30. ↑ "Путинский режим — постмодернистский фашизм" // Радио «Свобода» на YouTube
  31. ↑ Maria Snegovaya (6 квітня 2017). Is it Time to Drop the F-Bomb on Russia? Why Putin is Almost a Fascist (англ.). CSS Zurich. Процитовано 7 липня 2022. 
  32. ↑ Marlene Laruelle. Is Russia Fascist? (англ.). Cornell University Press. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022. 
  33. ↑ Mitchell Orenstein. Russia: Fascist or Conservative (англ.). Nationalities Papers. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022. 
  34. ↑ Авторитетные историки в открытую называют Россию фашистским государством. Это действительно так? А что с Беларусью? (рос.). Zerkalo.io. 24 жовтня 2022. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 17 квітня 2023. 
  35. ↑ «Термин «фашизм» применительно к России — это орудие риторической войны». Немецкий историк Ульрих Герберт — о том, почему сравнения России и Третьего Рейха не работают (рос.). Republic. 11 листопада 2022. Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 17 квітня 2023. 
  36. ↑ taz. «К “фашизму” И “Гитлеру” это никакого отношения не имеет» (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 17 квітня 2023. 
  37. ↑ а б Michael E. Ruane (24 лютого 2022). Putin’s attack on Ukraine echoes Hitler’s takeover of Czechoslovakia. Washington Post. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2022. 
  38. ↑ Russia’s attack on Ukraine, through the lens of history. Penn Today (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  39. ↑ Putin has long fantasized about a world without Ukrainians. Now we see what that means. Washington Post. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 28 лютого 2023. 
  40. ↑ а б Analysis by John Blake CNN. Analysis: Putin is making the same mistakes that doomed Hitler when he invaded the Soviet Union. CNN. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 

Література

  • Laruelle M. Accusing Russia of fascism // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18. — No. 4 (17 January). — P. 100—123.

Посилання

Read other articles:

Johann Rudolph Glauber

Johann Rudolph Glauber Johann Rudolph Glauber (Karlstadt, 10 marzo 1604 – Amsterdam, 16 marzo 1670) è stato un alchimista, farmacista e chimico tedesco. È considerato uno dei fondatori dell'ingegneria chimica;[1] nel 1625 preparò il solfato di sodio decaidrato, che fu chiamato in suo onore sale di Glauber. Indice 1 Biografia 2 Lavori 3 Opere principali 4 Note 5 Voci correlate 6 Altri progetti 7 Collegamenti esterni Biografia Johann Rudolph Glauber nacque nel 1604 a Karlstadt, fig...

 

Stasiun Tokumitsu

Stasiun Tokumitsu (徳満駅 Tokumitsu-eki) adalah stasiun kereta yang terletak di Toyotomi, Distrik Teshio, Hokkaido, Jepang. Stasiun Tokumitsu徳満駅Bangunan Stasiun TokumitsuLokasiTokumitsu, Toyotomi, HokkaidoJepangKoordinat45°8′45″N 141°45′3.7″E / 45.14583°N 141.751028°E / 45.14583; 141.751028Koordinat: 45°8′45″N 141°45′3.7″E / 45.14583°N 141.751028°E / 45.14583; 141.751028 Letak Stasiun TokumitsuOperator JR Hokkaid...

 

Trier-Saarburg

Trier-Saarburg rural district of Rhineland-Palatinate (en) Dinamakan berdasarkanTrier dan Saarburg Tempat categoria:Articles mancats de coordenades Negara berdaulatJermanNegara bagian di JermanRheinland-Pfalz NegaraJerman Ibu kotaTrier PendudukTotal149.398  (2019 )GeografiLuas wilayah1.101 km² [convert: unit tak dikenal]Ketinggian307 m Berbatasan denganLuksemburg Trier Bernkastel-Wittlich Birkenfeld St. Wendel (en) Merzig-Wadern Bitburg-Prüm Organisasi politik• Kepala p...

Travira Air

Travira AirBerkas:Travira Air.png IATA ICAO Kode panggil TR TVV PARAMITA Didirikan1982PenghubungBandar Udara Internasional Soekarno-HattaKota fokusJakartaSitus webhttp://www.travira-air.com Travira Air merupakan sebuah maskapai penerbangan yang berbasis di Jakarta, Indonesia. Maskapai ini mengoperasikan penerbangan charter menuju kota-kota di Indonesia dan benua Asia. Armada Salah satu Cessna Caravan milik Travira Air Armada pesawat Travira Air mencakup pesawat berikut ini (Maret 2018): 1 Vik...

 

Marco Delvecchio

Marco Delvecchio Delvecchio nel 2018 Nazionalità  Italia Altezza 186 cm Peso 82 kg Calcio Ruolo Attaccante Termine carriera 1º dicembre 2009 Carriera Giovanili 19??-19?? Inter Squadre di club1 1991-1992 Inter4 (0)1992-1993→  Venezia20 (3)1993-1994→  Udinese7 (0)1994-1995 Inter33 (5)1995-2005 Roma231 (62)2005 Brescia5 (0)2005-2006 Parma8 (1)2006-2007 Ascoli10 (2)2008-2009 Pescatori Ostia39 (34) Nazionale 1992-1996 Italia U-2120 (6)1993 I...

 

Catherine D. Perry

American judge (born 1952) This biography of a living person needs additional citations for verification. Please help by adding reliable sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libelous.Find sources: Catherine D. Perry – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (August 2023) (Learn how and when to remove this messa...

Democratic Tsunami

Catalan protest group advocating for independence Democratic TsunamiFormationc. August 2019Type Protest group Voluntary association Purpose Rights, freedom, and exercise the right of self-determination for Catalonia[1][2][3] Internet activism Region served CataloniaMembership Unknown, under investigation by Spanish AuthoritiesWebsitehttps://tsunamidemocratic.github.io/ Democratic Tsunami (Catalan: Tsunami Democràtic, pronounced [su.nə.mi də.muˈkɾa.tik ...

 

Saint-Martin-de-Blagny

Saint-Martin-de-BlagnycomuneSaint-Martin-de-Blagny – Veduta LocalizzazioneStato Francia Regione Normandia Dipartimento Calvados ArrondissementBayeux CantoneTrévières TerritorioCoordinate49°15′N 0°57′W / 49.25°N 0.95°W49.25; -0.95 (Saint-Martin-de-Blagny)Coordinate: 49°15′N 0°57′W / 49.25°N 0.95°W49.25; -0.95 (Saint-Martin-de-Blagny) Superficie8,86 km² Abitanti127[1] (2009) Densità14,33 ab./km² Altre informaz...

 

النبالة في الألعاب الأولمبية الصيفية

النبالة في الألعاب الأولمبية الصيفيةالهيئة الإداريةالاتحاد الدولي للنبالةالمنافسات5 (رجال: 2; سيدات: 2; مختلطة: 1)الألعاب 1896 1900 1904 1908 1912 1920 1924 1928 1932 1936 1948 1952 1956 1960 1964 1968 1972 1976 1980 1984 1988 1992 1996 2000 2004 2008 2012 2016 2020 قائمة الفائزين بالميداليات ظهرت <b id=mwBA>لعبة النبالة</b> لأول مرة في �...

توك ذات توك (ألبوم ريانا)

توك ذات توك Talk That Talk ألبوم إستوديو لـريانا الفنان ريانا تاريخ الإصدار 18 نوفمبر 2011 (2011-11-18) التسجيل فبراير – نوفمبر 2011 النوع بوب • آر أند بي • دانس المدة 37:29 العلامة التجارية ديف جام • إس آر بي المنتج أليكس دا كيد • مستر بنغلاديش • كالفين هاريس • تشايس أند ستاتس • سي�...

 

Colorimetry

Technique to quantify and describe physically the human color perception This article is about measurement of color. For use in chemistry, see Colorimetry (chemical method). Not to be confused with Calorimetry. Colorimetry is the science and technology used to quantify and describe physically the human color perception.[1] It is similar to spectrophotometry, but is distinguished by its interest in reducing spectra to the physical correlates of color perception, most often the CIE 1931...

 

Anita Mui

Hong Kong singer and actress (1963–2003) In this Hong Kong name, the surname is Mui. In accordance with Hong Kong custom, the Western-style name is Anita Mui and the Chinese-style name is Mui Yim-fong. Anita Mui梅艷芳Mui in 1990Born(1963-10-10)10 October 1963Mong Kok, British Hong KongDied30 December 2003(2003-12-30) (aged 40)Hong Kong Sanatorium & Hospital, Hong KongBurial placeTian Tan Buddha, Lantau Island, Hong KongOccupationsSingeractressYears active1982–2003FamilyAn...

Palestinian political violence

Palestinian resistance redirects here. For the international legal perspective, see Palestinian right of armed resistance. Political violence by Palestinians Arab military volunteers in 1947 Hamas' military wing, the Al-Qassam Brigades, on parade in 2011 Palestinian political violence refers to actions carried out by Palestinians with the intent to achieve political objectives that can involve the use of force, some of which are considered acts of terror,[1][2][3][...

 

المدرسة الكمالية (بغداد)

هذه المقالة بحاجة لصندوق معلومات. فضلًا ساعد في تحسين هذه المقالة بإضافة صندوق معلومات مخصص إليها. المدرسة الكمالية أو مدرسة ابن طلحة أو مدرسة ابن الخل مدرسة تاريخية يعود تأسيسها إلى العصر العباسي في بغداد. أنشأها كمال الدين أبي الفتوح حمزة بن علي بن طلحة الشافعي، المتوفى �...

 

Villa medicea di Careggi

Villa medicea di CareggiLa facciata sul giardinoLocalizzazioneStato Italia RegioneToscana LocalitàFirenze Indirizzovia Gaetano Pieraccini 17 Coordinate43°48′28.5″N 11°15′01.02″E43°48′28.5″N, 11°15′01.02″E Informazioni generaliCondizioniIn uso Stilerinascimento italiano RealizzazioneArchitettoMichelozzo ProprietarioRegione Toscana Committentefamiglia Medici Modifica dati su Wikidata · Manuale  Bene protetto dall'UNESCOVille e Giardini medicei in Toscana...

Milan Associazione Calcio 1993-1994

Voce principale: Associazione Calcio Milan. Milan ACStagione 1993-1994 Sport calcio Squadra Milan Allenatore Fabio Capello All. in seconda Italo Galbiati Presidente Silvio Berlusconi Serie A1º (in Champions League) Coppa ItaliaOttavi di finale Champions LeagueVincitore Supercoppa italianaVincitore Coppa IntercontinentaleFinalista Supercoppa UEFAFinalista Maggiori presenzeCampionato: Donadoni (32)Totale: Costacurta, Donadoni, Massaro (47) Miglior marcatoreCampionato: Massaro (11)Totale:...

 

Niedergeckler

Cet article est une ébauche concernant une localité allemande. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Niedergeckler Administration Pays Allemagne Land Rhénanie-Palatinat Arrondissement(Landkreis) Eifel-Bitburg-Prüm Bourgmestre(Ortsbürgermeister) Ewald Böwer Code postal 54675 Code communal(Gemeindeschlüssel) 07 2 32 089 Indicatif téléphonique 06522 Immatriculation BIT Démographie Population 49&...

 

现任中国共产党副省级市委员会书记列表

 本表是動態列表，或許永遠不會完結。歡迎您參考可靠來源來查漏補缺。 中华人民共和国现有副省级行政区 本列表列出中国共产党各副省级市委员会的现任书记。目前，中国大陆有副省级市建制15个。副省级市是指城市的“行政级别”，不是指城市的“行政区划级别”。副省级城市的市委書記、市人大常委会主任、市长、市政协主席职务属于省部级副职，列入《中共中�...

Challenger Banque Nationale de Granby 2013

Challenger Banque Nationale de Granby 2013Sport Tennis Data15 luglio - 21 luglio Edizione20ª (maschile)3ª (femminile) SuperficieCemento Montepremi$50,000+H LocalitàGranby, Canada CampioniSingolare maschile Frank Dancevic Singolare femminile Risa Ozaki Doppio maschile Erik Chvojka / Peter Polansky Doppio femminile Lena Litvak / Carol Zhao 2012 2014 Il Challenger Banque Nationale de Granby 2013 è stato un torneo di tennis. È stata la 20ª edizione del torneo: quello maschile fa parte della...

 

Silvia Pinal

Silvia Pinal in Uomini e nobiluomini, 1959 Silvia Pinal Hidalgo (Guaymas, 12 settembre 1931) è un'attrice messicana. Assieme a María Félix e Dolores del Río forma il trio delle attrici messicane più famose nella storia del cinema. È conosciuta a livello internazionale soprattutto per aver ricoperto il ruolo della protagonista in due celebri pellicole del regista spagnolo Luis Buñuel, Viridiana (1961), L'angelo sterminatore (1962). Per Buñuel recitò anche in Intolleranza: Simon del de...