Попова Людмила Данилівна
Народилася	1923(1923) м. Харків
Померла	2014(2014)
Країна	Україна
Діяльність	науковиця
Alma mater	Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Галузь	фахівець із історії педагогіки
Заклад	Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук, професор

Людмила Данилівна Попова (1923, м. Харків — 2014) — кандидат педагогічних наук, професор, учасник Великої Вітчизняної війни, ветеран праці, фахівець з історії педагогіки, активний громадський діяч, випускниця історико-філологічного факультету Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди (нині — Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди).

1941 році — отримала середню освіту в школі № 102 м. Харкова. Після закінчення середньої школи перебувала в евакуації в м. Казані, де працювала робітницею на

фабриці;

У 1943 році — закінчила військово-авіаційне училище;

Із 1942 по 1945 рр. — брала участь у бойових діях на фронтах Великої Вітчизняної війни;

У 1953 році — Людмила Данилівна закінчила історичне відділення історико-філологічного факультету Харківського державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди;

1954–1957 рр. — аспірантка  при кафедрі педагогіки;

1957–1960 рр. — працювала завідувачем відділу педпрактики й викладачем Харківського педагогічного інституту іноземних мов ім. Н. К. Крупської;

Із 1961 р. — викладала в Харківському державному педагогічному інституті ім. Г. С. Сковороди;

У період із 1973 до 1978 рр. — очолювала кафедру педагогіки у ХНПУ імені Г. С. Сковороди;

У 1986 р. — присвоєне учене звання професора.

Свою науково-педагогічну діяльність Л. Д. Попова розпочала у ХДПІ імені Г. С. Сковороди (з 1961), пройшовши всі сходинки викладацької діяльності: асистент, старший викладач, доцент, професор кафедри педагогіки. Професор Л. Д. Попова створила власну наукову школу, під керівництвом Людмили Данилівни було підготовлено 43 кандидати педагогічних наук. Автор понад 250 наукових і науково-методичних праць історико-педагогічної спрямованості, зокрема п'яти навчальних посібників (із них три — плоди колективної праці). Наукові погляди висвітлено в розділах нарисів:

1. «Розвиток народної освіти і педагогічної думки в Україні» (1991);
2. «Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Харківщині», монографія (1992);
3. «Рідний край», посібники із народознавства (1994,1999);
4. «В. О. Сухомлинський про особистість учителя та його загальнопедагогічну підготовку», навчальні посібники (1999);
5. «Педагогічна спадщина Гната Хоткевича: теоретичні здобутки та досвід» (2003);
6. «Харківська науково-педагогічна школа: теоретичні здобутки та досвід (20 — 70-ті роки ХХ ст.)» (2007).

Впродовж 1990–2002 рр. професор Л. Д. Попова — член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій із педагогіки, історії педагогіки та психології.

Л. Д. Попова нагороджена:

• Орденом «Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.»;

• Орденом «За мужність»;

16 медалями  –  зокрема:

• «За відвагу»;

• «За бойові заслуги»;

• імені А. С. Макаренка;

• імені Н. К. Крупської;

• Знаком «Відмінник народної освіти України», «Отличник народного образования СССР» та іншими нагородами.

• Наукові школи Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди: кол. моногр. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди ; [О. А. Андрущенко, Л. І. Білоусова, В. Я. Білоцерківський та ін. ; за заг. ред. І. Ф. Прокопенка]. — Харків: ХНПУ, 2014. — С. 58 — 59.

• Історико-педагогічна школа професора Попової Л. Д.

Попова Людмила Данилівна // SK Wiki. Енциклопедичний довідник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. — С. 54.;

1. Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи: минуле і сучасність : до 165-річчя від дня заснування / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди ; [уклад.: Л. Д. Зеленська, О. І. Башкір, С. О. Васильєва та ін. ; за заг. ред. С. Т. Золотухіної]. – Харків : Щедра садиба плюс, 2015. – С.45­ – 46.
2. Штефан Л. Наукові школи кафедри історії педагогіки і порівняльної педагогіки / Л. Штефан // Новий Колегіум. – 2020. – № 1 (99). – С. 86–90.