«Поет Алонсо Ерсілья і Суньїга» — портрет пензля школи Ель Греко. Вітні (No.X-191), і. до нього Азнар (no.739) приписують цей портрет школі Ель Греко кінця XVI століття.[2] Каталог Ермітажу А. І. Сомова[ru][3] приписував портрет пензлю самого Ель Греко, за ним це твердження повторює каталог Cossio 1908 року. Але пізніші дослідники творчості митця з цим не погоджуються.
Поет, що їздив до Чилі у 1555
Батько поета Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга був відомим юристом, але помер, коли хлопцю виповнився один рік. Мати була придворною дамою принцеси Марії, сестри короля Філіпа. І коли та вийшла заміж за ерцгерцога Максиміліана, виїхала до Чехію разом з принцесою. Хлоця виховували няньки, а потім зробили пажом у Філіпа ІІ. Разом з ним він подорожував Європою, був у Люксембургу, Німеччині, Італії, Австрії, Угорщині, приїздив до матері у Чехію.
Був навіть у Англії. Під час палацових свят в Лондоні зустрівся з адміралами, що прибули з Перу та Чилі. Непосидючий аристократ, звиклий до комфорту і безпеки, домовився про подорож в Чилі. Подорож до Чилі відбулась, але мало нагадувала приємні мандри по Європі. В Чилі йшла війна, і Алонсо навіть узяв участь в покаранні місцевих індіанців — арауканів. Звичайно ж, він був на боці співвітчизників-іспанців. Загарбницькі війни, що вели іспанці в Америці, він сприймав як героїчні вчинки. І в цьому питанні не піднявся над обмеженим рівнем своїх співвітчизників-завойовників. Сім років потому повернувся в Європу, де спостереження подій в Чилі відобразив в героїчній поемі «Араукана». Військову міць тодішньої супердержави Іспанії він і уславив в своїй поемі.
Видання мало поширення в Іспанії. Поему навіть згадав в книзі «Дон Кіхот» сам Сервантес.
Портрет пензля Ель Греко
Поет знову відвідав Чехію, бо там померла мати і залишилась сестра. Його тепло приймав королівський двір. А імператор Рудольф ІІ, що сам виховувався в Іспанії, звернувся до поета, щоб той вислав свій портрет для галереї відомих іспанців, яку влаштував в своєму палаці. Отже, поет замовляв свої портрети. Один з них і намалював Ель Греко.
Портрет, що зберігає Ермітаж, довгий час перебував в Іспанії. Там його і придбав Кузвельт, що перепродав збірку іспанських картин у Петербург. Художник подав лише голову поета, увінчану лавровим вінцем на зразок уславлених античних поетів. Страшні війни і небезпечні події 16 століття постирали усмішки з обличчя поета. Прийшли зрілість і мудрість. Поет і художник навчилися приховувати все більше і більше, що і зафіксував невеличкий портрет.
