Осип Пергамент народився 1868 року у Феодосії, в єврейській родині. Після отримання початкової освіти розпочав на навчання до Дрезденської гімназії. Але через фінансові проблеми батька довелося навчатися в Одеській гімназії, яку закінчив із срібною медаллю. Міг отримати золоту медаль, але завадило дисциплінарне покарання.
У 1891 році закінчив із срібною медаллю математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. Ще під навчання займався науковою діяльністю, публікує статті у журналах, видає брошури.
З 1891 року столоначальник канцелярії попечителя Одеського навчального округу, викладає фізику та математику в гімназії, продовжує публікувати наукові праці.
У 1894 році Осип Пергамент різко змінив сферу своєї діяльності. Він екстерном здав іспит в Юридичній комісії при Новоросійському університеті і вступив до адвокатури. Був помічником у Протопопова В.Я, який згодом був міським головою Одеси. Став відомим адвокатом за участю у найбільших політичних процесах. З 1899 року присяжний повірений в окрузі Одеської судової палати. Написав ряд праць з цивільного та торгового права, історії бессарабського права[3]. У 1904 році очолив створену раду присяжних повірених Одеси[4].
З початком революційних подій 1905—1907 років активно включився у політичну діяльність. У 1905 році заснував в Одесі Союз адвокатів, брав участь у створенні «Союза союзів»[3]. У жовтні 1905 року прихильники регіоналізму планували створити Південноросійська республіку, На з'їзді, який планувався у Одесі, Пергамент розглядався як президент цієї республіки. 16 жовтня 1905 року при Одеській міській думі був створений «Тимчасовий комітет», який фактично мав владу у місті деякий час. Осип Пергамент був найактивнішим членом цього комітету[5].
Як адвокат брав участь у «справі лейтенанта Шмідта», «Виборзькому процесі» (1906).[3] Згодом відмовився від захисту Шмідта, бо вважав, що його національна належність (єврей), може погіршити і без того негативне ставлення судів до адвокатів у справі. Спробував у Петербурзі переконати голову уряду С.Вітте про непідсудність Шмідта через його психічну хворобу. Але це не допомогло, у 1906 році Шмідта стратили[5].
Активна політична діяльність не перешкоджала Пергаменту займатися науковою діяльність. У цей час він опублікував значну кількість праць на правничу тематику.
7 лютого 1907 року на з'їзді міських виборців Одеси Пергамента обрали депутатом до Державної думи другого скликання. Після її розпуску у цьому ж році був знову обраний депутатом у третьому скликанні. Входив до партії кадетів.
16 травня 1907 року О. Пергамент помер на 42-му році життя після втрати свідомості[3].
Діяльність у Державній думі Російської імперії
У Другій думі був членом комісії для підготовки законопроєкту про ліквідацію військово-польових судів, який був прийнятий 17 квітня 1917 року[6]. 18 травня 1907 року доповідав від імені комісії проти схвалення законопроєкту у редакції, яка встановлювала кримінальну відповідальність навіть за вчинення злочинів невеликої
тяжкості. Законопроєкт у результаті був відхилений[7]. У 1907 році був серед 37 депутатів, які внесли до Думи проєкт, який передбачав введення викладання українською мовою в початкових школах[5].
↑Ярмак В. В. Діяльність повірених міста Одеси за часів Російської імперії (1864–1917) // Адвокатура:минуле та сучасність: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. — Одеса, 2014. — С. 138–139.
Курсивом виділено депутатів від міста Одеса; 1 — обраний на місце Леонова, який склав повноваження; 2 — обраний на місце Саргані, який склав повноваження; 3 — обраний після смерті Пергамента; 4 — обраний на місце Бродського, який склав повноваження; 5 — обраний на місце Волохіна, який склав повноваження; 6 — обраний на місце вибулого Ковальов; 7 — обраний на місце вибулого Піщевича; 8 — обраний на місце Нестеренка, який склав повноваження
