Постер берлінської виставки пам’яті Пауля Шмідта із зображенням оригінального плакату Daimon минулого століттяОригінальна батарея Daimon 1930- років поруч з велосипедним ліхтарем
Пауль Шмідт (нім. Paul Schmidt; 11 травня 1868, Кетен — 4 серпня 1948, Берлін) — німецький винахідник та підприємець, відомий як винахідник сухих електричних батарей, засновник фірми DAIMON.
Загальні відомості
Пуль Шмідт народився 11 травня 1868 року в німецькому містечку Кетен в сім'ї робітника залізниці. Після закінчення школи, отримав слюсарну робітничу професію на невеликому електротехнічному підприємстві.
Згодом працював на фірмі що виробляла електричні годинники, які експлуатувалися з батареями. Він спостерігав як часто внаслідок зовнішніх впливів та морозу, батареї виготовлені в скляні тарі з кислотою, легко піддавались пошкодженню, а витік кислоти псував механізм годинників.[1] Тому Шмідт виявив інтерес до вдосконалення джерел енергії.
В 1891 році переїхав у Берлін, де працював електротехніком, а згодом заснував власну електрохімічну майстерню Elektrotechnische Anstalt Paul Schmidt.
Пуль Шмідт задався метою створити компактну переносну суху гальванічну батарею. Експериментуючи з різними матеріалами, які могли б пов'язати в ній електроліт, він приходить до думки застосувати для цієї мети пшеничне борошно.[2] В 1896 році Пуль Шмідт отримав патент на сухий гальванічний елемент з запасом рідини. Він став партнером і менеджером фірми HYDRA-Werke, що виробляла гальванічні елементи для німецької пошти.
В 1901 році він патентує суху гальванічну батарею, з трьох елементів напругою 4,5 Вольта, відомою як «квадратна батарейка».
Його підприємство DAIMON Elektrotechnische Fabrik Schmidt & Co почало масове виробництво батарейок, компактних кишенькових ліхтарів (патент 1906 року), та лампочок розжарювання до них. Батареї та ліхтарі завоювали світові ринки під маркою DAIMON, рекламним слоганом якої стало «Daimon — яскрава радість» (нім. Daimon — die helle Freude).[1]
До Другої світової війни в п'яти містах Німеччини працювали фабрики DAIMON, що виробляли батареї різних типів, лампочки, переносні ліхтарі, фари та генератори для велосипедів, прожектори та інш.
На початку 1920-х років Пауль Шмідт організував виробництво радіодеталей та портативних лампових радіоприймачів із живленням від батарей.[3]
З 1910 по 1929 роки Шмідт жив зі своєю сім'єю, як власник в замку Хоеншонгаузен в Берліні. 13 липня 2016 року там було відкрито DAIMON музей та встановлено пам'ятну дошку на честь Пауля Шмідта.[4]
Після смерті Шмідта, фірма DAIMON продовжила виробництво на заводі в Кельні і, і в 1983 році була придбана компанією Duracell, до якої відійшли всі права на його патенти.[5]
Важливі факти
У винайденому Паулем Шмідтом 19 березня 1896 року гальванічному елементі з запасом рідини (нім. Galvanisches Trockenelement mit Flüssigkeitsvorrat), закладено досі діючий стандартний розмір (14,5 мм на 50,5 мм) для так званих пальчикових батарейок АА.
Батарея із цих трьох елементів напругою 4,5 Вольта, виробляється і в 2019 році як батарея 3LR12.
Кишенькові ліхтарі винайдені Паулем Шмідтом на початку 1900- років вироблялись в багатьох країнах майже до кінця століття.[1]
Запатентована в 1937 році, як товарний знак назва ручного ліхтаря «Handy» -сьогодні це розмовна уживана в німецькомовних країнах, назва мобільних телефонів.[4]
Warenzeichenblatt des deutschen Reichspatentamts, Heft 4, vom 27. Februar 1937: Klasse 4 (Taschenlampen), Nr. 490740, E 25474 «Daimon Handy» Elektrotechnische Fabrik Schmidt & Co. GmbH, Berlin
Bärbel Ruben, Thomas Friedrich: DAIMON. Die Helle Freude. Festschrift aus Anlass des 100-jährigen Gründungsjubiläums der «Elektrotechnischen Fabrik Schmidt & Co.», hrsg. vom Förderverein Schloß Hohenschönhausen e. V., Berlin 2001.
_Paul_Schmidt.jpg)
_Daimon-Museum.jpg)
