Пара́ліч (грец. παράλυση, англ. paralysis or plegia, букв. «розслаблення»; заст. пара́ліж^[1], розм. грець^[2]) — відсутність довільних рухів внаслідок ураження мозкових рухових центрів або рухових шляхів центральної чи периферійної нервової системи. При деяких формах паралічу відсутність довільних рухів поєднується з наявністю мимовільних автоматизованих захисних рухів, патологічних співдружних рухів (синкінезій).

Причини виникнення паралічів — різні ураження нервової системи (крововилив, пухлина, травма, інфекційна хвороба тощо); це так звані органічні паралічі.

Розрізняють також паралічі функціональні, що виникають внаслідок утворення тривкої ділянки гальмування в рухових відділах мозку (здебільшого при істерії).

Усі органічні паралічі залежно від місця ураження нервової системи поділяють на периферійні та центральні.

За принципом поширеності ураження розрізняють паралічі:

• моноплегія (параліч однієї кінцівки);
• геміплегія (параліч однієї половини тіла);
• параплегія (параліч обох верхніх або нижніх кінцівок);
• триплегія (параліч трьох кінцівок);
• тетраплегія (параліч усіх чотирьох кінцівок).

Виділяють також мляві (гіпотонус м'язів) та спастичні (гіпертонус м'язів) паралічі.

Перебіг паралічів різний, в залежності від його причин.

Функціональні паралічі можуть бути повністю вилікувані. Органічні паралічі потребують тривалого й наполегливого лікування. При паралічах деяких м'язів необхідні невідкладні заходи. Так, при паралічу діафрагми або всієї дихальної мускулатури, при бульбарному паралічу, висхідному паралічу Ландрі, спінальній аміотрофії Вердніга — Гоффманна, висхідному мієліті тощо необхідна термінова госпіталізація хворих в реанімаційне відділення, переведення їх на штучну вентиляцію легенів. Термінової госпіталізації в неврологічне відділення потребують також хворі з гемі- або тетраплегією, пов'язаними з церебральним або спінальним інсультом, енцефалітом, мієлітом та іншими гострими захворюваннями. Хворих з центральними і периферійними паралічами, пов'язаними з травмою головного та спинного мозку, а також сплетень і нервів, госпіталізують в травматологічні або нейрохірургічні відділення.

Враховуючи те, що рухові розлади здебільшого перебігають хронічно, при будь-якому гостро виниклому руховому розладі необхідна госпіталізація пацієнта.

• Неврологія: підручник / Т. І. Кареліна, Н. М. Касевич; за ред. Н. В. Литвиненко. — К.: Медицина, 2014. — 287 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 8., К., 1982, стор. 177—178

• ПАРАЛІЧ
• Перехід // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1336. — 1000 екз.
• Паралѣжъ // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 324—328. ISBN 978-966-02-5048-2.

Це незавершена стаття з неврології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.