Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(червень 2018)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Потоцький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Павел Потоцький.
1764 року, після смерти батька, разом із братами Каєтаном та Яном «опинився» у Львівському колегіумі єзуїтів, а їхнім гувернером став єзуїт кс. Григоріс Пірамович.[7] За даними кс. С. Баронча, разом з братом-близнюком навчався під керівництвом кс. Г. Пірамовіча, потім з ним як опікуном виїхали (Ельжбета Александровська вказує, що разом з братом Яном[7]) в «освітню подорож»[7] до Франції, Італії восени 1767 року. Прибули до Риму, де навчалися в колегіумі єзуїтів Риму (Collegium Romanum, тепер Папський григоріанський університет). Від вересня 1770 року з Каєтаном навчались у місті Понт-а-Муссон. 1774 року брати закінчили навчання в Collegium Romanum, отримали капланські свячення.
Дідичі — каноніки Потоцькі — продали євреям замок у місті Бучачі, які почали розбирати його на матеріал для будівництва[8]1812 року з братом наказали розібрати останню з спостережних башт Бучача на горі Федір та спорудити з каменю гробницю-каплицю в стилі класицизму на міському цвинтарі.[9]
23 вересня 1818 року в Бучачі підписав заповіт.[10] Помер 27 вересня 1818 року.[11] 1814[6]. Був похований у родовій каплиці-гробниці на міському цвинтарі на горі Федір у Бучачі поряд з братом.
Barącz Sadok. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. — S. 76—86. (пол.)
Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicyi. — Lwów : Drukarnia «Grafii», 1919. (Репринт — Krosno : Ruthenus, 2008. — ISBN 978-83-7530-028-4). (пол.)