PROFILPELAJAR.COM

	П'ята п'ятирічка
Країна	СРСР
Попередник	Четверта п'ятирічкаd
Наступник	Шоста п'ятирчкаd
Час/дата початку	1951
Час/дата закінчення	1955

П'ята п'ятирічка (1951-1955) — п'ятий п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР після закінчення Німецько-радянської війни^[1]. Відповідно до директив XIX з'їзду КПРС, що пройшов у жовтні 1952^[2](доповідь Максима Сабурова «Директиви XIX з'їзду партії за п'ятим п'ятирічним планом розвитку СРСР на 1951—1955») передбачав подальший підйом усіх галузей народного господарства, підвищення матеріального добробуту та культурного рівня народу.

Економічні показники

За п'ятирічку національний дохід зріс на 71%, обсяг промислової продукції – на 85 %, продукції сільського господарства – на 21 %, обсяг капітальних вкладень ^[3] у радянську економіку – майже вдвічі^[4]. Середньорічні темпи зростання радянського ВВП у 1951-1955 становили 11%^[5].

Багато об'єктів і цілей IV, і особливо V і VI П'ятирічних планів були досягнуті через серію одноразових волюнтаристських управлінських актів, господарських і адміністративних одноосібних рішень від березня-червня 1953, висунутих і затверджених РМ СРСР виходячи з записок і письмових ініціатив Л . Берія у перші тижні після смерті І. Сталіна.^[6]

На початку 1950-х, у зв'язку з початком п'ятої п'ятирічки, за планами якої передбачалася масова електрифікація залізниць, у СРСР знову повернулися до електровозів змінного струму.

Наприкінці 1954 ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР скликали у Кремлі другу Всесоюзну нараду будівельників, яка увійшла в історію, як нарада з індустріалізації будівництва, важливий етап у розвитку нової техніки, вдосконалення організації будівельного виробництва та посилення уваги до питань економіки будівництва.

У роки п'ятої п'ятирічки почали працювати:

Див. також

Великі будови комунізму

Примітки

↑ Материалы XIX съезда ВКП(б)-КПСС. Stalinism.ru (рос.). 19 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 2 листопада 2014. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
↑ Материалы XIX съезда ВКП(б)-КПСС. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
↑ Капитальные вложения в народное хозяйство^{[недоступне посилання]}
↑ Размаха шаги саженьи — Пятая пятилетка. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 листопада 2014.
↑ Пичурин И. И. Причины кризиса социалистической экономики СССР в 1989—1991 годах // Экономика региона. — 2012. — № 1 (4 грудня). — С. 150—160. Архівовано з джерела 9 липня 2021.
↑ См. Постановление СМ СССР № 895—385 от 25 марта 1953 года, отменившее и остановившее строительство многих стратегических объектов народного хозяйства СССР, указанных в: Закон о пятилетнем плане восстановления и развития народного хозяйства СССР на 1946—1950 гг., М., Госполитиздат, 1946; Директивы ХIХ съезда Партии по пятому пятилетнему плану развития СССР на 1951—1955 годы, М., Госполитиздат, 1952; «Генеральный хозяйственный план развития СССР на 1946—1965 годы», подготовленный специалистами Госплана; жур. «Плановое хозяйство». Журнал Госплана СССР. 1949—1959 гг.; ГАРФ. Ф. 9401. Оп. 2. Д. 416
↑ Электрификация Советской страны. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.