Оттон Федак

Оттон Федак
Народився1906 Редагувати інформацію у Вікіданих
Чернівці, Герцогство Буковина, Цислейтанія, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка» Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федак.

Оттон Федак (Otton Fedak, 1906, Чернівці — ?)  — архітектор. 1931 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки.[1] Працював у технічному відділі львівського магістрату.[2] У Львові проживав на вулиці Кременецькій, 5.[3] Від 1950 року — повітовий архітектор у Мисленицях. Працівник проєктних бюро Нового Сонча.[2]

Проєкти
  • Конкурсний проєкт будівлі адміністрації Міських електричних закладів у стилі функціоналізму. Створений спільно з Тадеушем Врубелем і Леопольдом Карасінським.[4] Не здобув призових місць, однак прийнятий до реалізації. Спроєктовано 1934, збудовано у 1935–1936 роках.
  • Школа у Львові в місцевості Богданівка, нині вулиця Порохова, 3. Проєкт у стилі функціоналізму від 1936 року, реалізований до 1938.[5]
  • Церква Покрови в селі Березина Миколаївського району (1934—1936).[6]
  • Костел святого Йосифа в Поташні (тепер Яцьковичі, Рівненська область). Збудований до 1939 року у стилі пізнього модерну. Зруйнований під час Другої світової війни.[7]
  • Костел Відвідання Найсвятішої Марії Панни у Скомельні-Чарній (1957—1960). Модерністична з елементами необароко споруда, базилікового типу.[8] Проєкт плебанії там же.[9]
Нереалізовані

Примітки

  1. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931/1932. — Lwów: Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1931. — S. 241.
  2. ↑ а б Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 306. — ISBN 83-905682-7-6.
  3. ↑ Spis abonentów sieci telefonicznych państwowych i koncesjonowanych w Polsce (z wyjątkiem m. st. Warszawy) na 1939 r. — Warszawa, 1939. — S. 625.
  4. ↑ Rozstrzygnięcie Konkursu na Gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9. — S. 296; Konkurs na gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowle // Kurjer Powszechny. — 23 czerwca 1934. — № 169. — S. 6.
  5. ↑ Lwów: miasto, architektura, modernizm / pod red. B. Czerkesa i A. Szczerskiego. — Wrocław, 2016. — S. 271. — ISBN 978-83-89262-96-7.
  6. ↑ Свідрик В. Є. Березина в документах і переказах. — Львів : Край, 1995. — С. 16. — ISBN 5-7707-7215-8.
  7. ↑ Ричков П. А., Михайлишин О. Л. Храмова архітектура міжвоєнної Волині і культурно-історичний контекст // Проблемы теории и истории архитектуры: сборник научных трудов. — К., 2010. — Вып. 10.
  8. ↑ Majdowski A. Wzorce stylistyczno-kompozycyjne przedsoborowych kościołów w Polsce 1945—1965 // Architektura pierwszej połowy XX w. i jej ochrona w Gdyni i w Europie. — Gdynia, 2011. — S. 101. — ISBN 978-83-907114-9-2. — (Modernizm w Europie — modernizm w Gdyni. — № 2).
  9. ↑ Cieślik M. Kranc Bolesław (o. Remigiusz) — w setną rocznicę urodzin! // Sami o sobie. — 2010. — № 3 (55). — S. 4. — ISSN 1234-6993.
  10. ↑ Богданова Ю. Л. Нереалізовані проекти критих ринків у Львові (1920—1930 рр.) // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 20.
  11. ↑ Brykowski R. Kościół parafialny w Kołomyi // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 141. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.
  12. ↑ Вуйцик В. С. Конкурс на кращий проект відбудови церкви Св. Духа // Галицька брама. — 2000. — № 6 (66). — С. 7.