Особняк графині Бінецької (Хмельницький)

Особняк графині Бінецької
49°25′09.7″ пн. ш. 26°58′54″ сх. д. / 49.419361° пн. ш. 26.98167° сх. д. / 49.419361; 26.98167
КраїнаУкраїна
МістоХмельницький
ВулицяГрушевського, 90
Типбудівля Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильмодерн
ЗасновникГрафиня Бінецька
Дата заснуванняПочаток 20 століття
Статус охороняється державою
Станзадовільний
Особняк графині Бінецької. Карта розташування: Україна
Особняк графині Бінецької
Особняк графині Бінецької
Особняк графині Бінецької (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Особняк графині Бінецької — будівля, яка відноситься до пам'яток архітектури міста Хмельницького. Розташовується за адресою: вулиця Грушевського, 90[1].

Історія

Рослинний орнамент є окрасою будинку і через століття

На початку 20 століття будинок був побудований на території садиби, яка належала графині Бінецькій[2]. Пам'ятка архітектури по вулиці Грушевського,90 знаходиться поряд з будівлями, які мають архітектурну та історичну цінність. На початку 20 століття вулиця Грушевського називалась Комерційною і у 1880–1890 роках відбувалась її забудова капітальними будинками. На одній вулиці з будинком графині Бінецької, розташовувались будівлі, які належали володарю фабрики каучукових штемпелів Берко Речкоблиту, міському голові у період з 1906 року по 1916 рік Павлу Дорошкевичу. На цій же вулиці власність мав предводитель дворянства барон Олександр Августович фон-Майдель[3]. Після початку Першої світової війни, власницею будинку був організований шпиталь для солдат, які були поранені. Графиня та її слуги доглядали за тими, хто потребував допомоги. Вони використовували спеціальний одяг — сукні, які надягали сестри Червоного Хреста[2]. Будинок графині Бінецької був націоналізований після того, як відбулось встановлення радянської влади. Наступним власником будинку став Ока Іванович Городовиков, який проживав у будинку з 1924 по 1927 рік. Він займав посаду командира Першого кінного корпусу Червоного козацтва[4]. З 1965 по 1985 рік тут розміщувалося друге стаціонарне відділення Хмельницької міської дитячої лікарні на 40 ліжок. Першим керівником цього відділення була Салабай Н.М., а з 1967 року – Захаренкова В.А.[5] У 21 столітті у будинку по вул. Грушевського, 90, знаходиться радіологічний відділ обласної санепідемстанції. Згідно рішення Хмельницької міської Ради народних депутатів від 20 квітня 1995 р. № 8,будинок відноситься до пам'яток архітектури Хмельницького[6].

Архітектура

Одноповерховий особняк був побудований у стилі модерн. Будівля має характерні риси міської садибної забудови, яка створювалась у кінці 19 століття та на початку 20 століття. Для будівництва споруди використовувалась цегла. Будівля була тинькована. На початку 20 століття, садиба була оточена кованим парканом, а ділянка, котра розміщувалась біля будинку, містила розарій. Фасад будинку симетрично оздоблений пілястрами, прикрасою котрих служили розетки та рослинні орнаменти. У вікон є карнизи та підвіконні ніші. Прикрашає карнизи ліпний рослинний орнамент. Первинний зовнішній вигляд з часом був змінений. Відбулась добудова частини будинку, ризаліту[3]. Проте основні риси первинної споруди збереглись[3]. Більшість будинків, які споруджувались в той період часу у стилі модерн, мали велику кількість вікон та балконів. Рами дверей та вікон набували криволінійних форм. Прикладом архітектурної споруди, побудованої в такому стилі, окрім будинку графині Бінецької є будинок за адресою вулиця Володимирська, 63.[7].

Примітки

  1. ↑ Списки пам'яток Хмельницької області
  2. ↑ а б Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — C. 144–160
  3. ↑ а б в Краєзнавець Хмельниччини: науково-краєзнавчий збірник /[Гол.ред. Л. В. Баженов] — Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2010 — Випуск 1 — 116 с.
  4. ↑ Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  5. ↑ Історичний нарис про Хмельницьку міську дитячу лікарню
  6. ↑ Пам'ятки архітектури Хмельницького
  7. ↑ Матеріали III науково-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»/Ред.кол. Баженов Л. В. (голова), Блажевич Ю. І. (співголова), Єсюнін С. М. (співголова, відповід.редактор) та інші — Хмельницький, 2011–646 с.

Джерела та література

  • Єсюнін С. М. Вулиці Хмельницького. Історико-довідкове видання. — Художнє оформлення Т. В. Савчук. — Тернопіль: Видавець В. П. Андріїшин, 2005. — 122 с.
  • Єсюнін С. М. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. — Хмельницький, 2008. — 160 с.
  • Краєзнавець Хмельниччини: науково-краєзнавчий збірник /[Гол.ред. Л. В. Баженов] — Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 2010 — Випуск 1 — 116 с.
  • Матеріали III науково-краєзначої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України»/Ред.кол. Баженов Л. В. (голова), Блажевич Ю. І. (співголова), Єсюнін С. М. (співголова, відповід.редактор) та інші — Хмельницький, 2011–646 с.
  • Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє. Культурна спадщина та культурні осередки міста Хмельницького./Під ред. Єсюніна С. М., Хмельницький, 2006–144 c.

Посилання