Село Орчик знаходиться на правому березі річки Орчик за 3 км від місця впадання її в річку Оріль (права притока). Русло річки звивисте, утворює кілька стариць. Вище за течією село примикає до села Рунівщина, нижче за течією примикає до села Зарічне, на протилежному березі — село Малий Орчик.
Історія
Миколаївська церква
Слобода Орчик належала до Полтавського полку. З 1737 по 1741 рр. Орчиком володів царський генерал-фельдмаршал Бурхард Кристоф Мініх.
Після його арешту слобода Орчик згідно з Указом імператриці Єлизавети Петрівни від 30 квітня 1743 р. була віддана її фавориту Олексію Григоровичу Розумовському.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 428 осіб, з яких 188 чоловіків та 240 жінок[2].
Орчикський дендропарк — дендрологічний парк в Харківській області, Берестинський район. Дендрарій закладений в мальовничому куточку біля села Орчик в 1967 році працівниками місцевого лісництва. Зараз у дендропарку виростають більше тридцяти різних видів дерев і чагарників, завезених з інших природно-кліматичних зон.
Свято-Миколаївська церква. Пам'ятник архітектури XIX століття. Зведена в 1863—1865 роках. Основним будівельним матеріалом для храму стало дерево, камінь використовувався лише для зведення цоколя. Споруда прикрашена різьбленням, в інтер'єрі присутні живопис і твори декоративно-прикладного мистецтва.
Пам'ятник загиблим від голоду жителям села (1932—1933 рр.).
