Вірш увійшов до збірки поезій Івана Франка «Зів'яле листя», що вийшла 1896 року. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна…» Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні. Дослідники творчості Івана Франка відзначають, що у цій поезії «переплітаються тонкі градації ніжності й відчаю, захоплення й смутку»[1]. Ліричний герой Івана Франка «відчуває свою приреченість і зачарованість, містичну трагедійність свого кохання»[2].
Музичні інтерпретації вірша
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх — для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе кидаючи, любити мушу.
Тебе кохаючи, загублю душу.
Уперше вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» був покладений на музику для чоловічого хору 1895 року буковинським композитором Сидором Воробкевичем. Твір був виконаний 1898 року у Львові під час відзначення 25-ліття творчої та наукової діяльності Івана Франка. Твір був написаний у традиціях німецького хорового співу Liedertafel з використанням характерних для української пісенності ефектів та близьких до фольклорних мелодичні інтонації[1].
1956 року поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» покладена на музику композитором Анатолієм Кос-Анатольським. Пісня була написана до ювілею автора і вперше прозвучала у виконанні Дмитра Гнатюка на ювілейному концерті в честь сторіччя Івана Франка.
Пісня авторства Кос-Анатольського здобула велику популярність, що спонукало автора до написання кількох версій твору для різних виконавських складів[6]:
для голосу в супроводі фортепіано (1956);
для мішаного хору а капела і соло баритона (1961);
для соліста-тенора і чоловічого ансамблю (1968);
для голосу, фортепіано, скрипки і віолончелі (1968),
фантазія на тему пісні «Ой ти, дівчино» для скрипки і фортепіано (1973);
фантазія на тему пісні «Ой ти, дівчино» для арфи (1973);
для жіночого вокального терцету з фортепіано (1981).
Фантазія Кос-Анатольського на тему пісні «Ой ти, дівчино» для арфи була перекладена Марією Крушельницькою для фортепіано. Уперше твір був виконаний на концерті невідомих фортепіанних творів А. Кос-Анатольського у 2000 році і увійшов компакт-диску «Невідомий Анатолій Кос-Анатольський»[7].
