Одайник-Самойленко Зоя Олександрівна

Одайник-Самойленко Зоя Олександрівна
Народження31 грудня 1924(1924-12-31) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть2 вересня 2002(2002-09-02) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиОдайник Сергій Вадимович Редагувати інформацію у Вікіданих

Зоя Олександрівна Одайник-Самойленко (нар. 31 грудня 1924, Київ — пом. 2 вересня 2002, Київ) — українська художниця, живописеця, Заслужений художник УРСР (1981), членкиня Національної спілки художників України.

Біографія

Народилася 31 грудня 1924 року в Києві.

В 1941 році закінчила Художню школу імені Тараса Шевченка.

У роки німецько-радянської війни пройшла через концентраційний табір «Равенсбрюк».

У 1952 році Зоя Одайник-Самойленко закінчила Київський державний художній інститут за спеціальністю «художник-живописець».

У 1946—1952 рр. навчалася в Київському художньому інституті, де її викладачами були Сергій Григор'єв, Костянтин Єлева, Володимир Костецький, Сергій Ержиковський, Ілля Штільман[1].

Померла 2 вересня 2002 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

Родина

Творчість

Учасниця художніх виставок з 1954 року.

Зоя Одайник-Самойленко є авторкою численних жанрових полотен, портретів, пейзажів, натюрмортів. Твори художниці знаходяться у багатьох музеях України, Росії та приватних колекціях, в галереях «THE MATTEW GALLERY» і «THE CHAMBERS GALLERY» (Велика Британія), «KUSU» і «GEKOSO» (Японія), Канаді, Китаї, Італії, США.

Роботи Зої Одайник-Самойленко було закуплено у фонди Дирекції виставок Національної спілки художників України та Дирекції виставок Міністерства культури і мистецтва СРСР і України[1].

Основні роботи

  • «Червоні маки» (1957)[2]
  • «В'їзд у Київ» (1957[3]
  • «Над синім Пселом» (1959)[4]
  • «Розмова у купе поїзда»[5]
  • «Дівчата» (1962)[6]
  • «Серьожа» (1962)[7]
  • «Шахи» (1965)[8]
  • «Дівчата. Полтавщина» (1965)[9]
  • «Оксаночка» (1965)[10]
  • «Черемшина» (1969)[11]
  • «Осінь» (1981)[12]
  • «Автопортрет» (1985)[13]
  • «Дзвіночки» (1985)[14]
  • «Український натюрморт» (1989)[15]
  • «В саду» (1990)[16]

Література

  • Світ сім'ї Одайник: альбом / авт.-упор. В. Т. Линовицька. Москва, 2011. С. 20—23.
  • Митці України: Енциклопедичний довідник / авт.-сост. М. Р. Лабинський. Київ, 2006. Випуск № 1.

Примітки

  1. ↑ а б Київський календар
  2. ↑ «Червоні маки»
  3. ↑ Картина «В'їзд у Київ»
  4. ↑ Одайник Ст. Над синім Пселом. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2019. 
  5. ↑ Картина «Розмова у купе поїзда»
  6. ↑ Картина «Дівчата»
  7. ↑ Картина «Серьожа»
  8. ↑ Картина «Шахи»
  9. ↑ Картиан «Дівчатка. Полтавщина»
  10. ↑ Картина «Оксаночка»
  11. ↑ Фотографії Катерини Двоеглазовой
  12. ↑ Картина «Осінь»
  13. ↑ Картина «Автопортрет»
  14. ↑ Картина «Дзвіночок»
  15. ↑ Картина «Український натюрморт»
  16. ↑ Картина «В саду»

Посилання