Облога Лор'яна Poche de Lorient
Західний фронт
Бункер-укриття для німецьких підводних човнів у морському порту Лор'яна. Друга світова війна
Дата: 12 серпня 1944 — 10 травня 1945 Місце: Лор'ян, Франція Результат: перемога західних союзників; капітуляція німецького гарнізону
Сторони
США Вільна Франція	Третій Рейх
Командувачі
Джон Ширлі Вуд Роберт Гроу Гаррі Джеймс Мелоні Анрі-Густав-Андре Боргніс Десборде	Вільгельм Фармбахер Вальтер Метгау
Військові формування
Окремі підрозділи: 4-ї бртд, 6-ї бртд, 66-ї пд, 94-ї пд 19-та піхотна дивізія	Формування XXV армійського корпусу
Військові сили
9 000 о/с[1] 12 000-20 500[1]	24 500 о/с

Облога Лор'яна (фр. Poche de Lorient) — довготривала 9-місячна облога американо-французькими військами стратегічно важливої військово-морської бази німецького флоту в порту Лор'яна на узбережжі Біскайської затоки на останньому етапі Другої світової війни.

Французьке місто-порт Лор'ян, розташоване в північно-західній частині країни у Бретані на злитті річок Скорфф і Блаве, було окуповане німецьким вермахтом 19 червня 1940 року в ході Французької кампанії. 1941 році командування німецьких Крігсмаріне ухвалило рішення побудувати на місці рибальського порту Кероман найбільшої військово-морської бази підводних човнів Німеччини, на якій планувалося базувати 2-гу та 10-ту флотилії підводних човнів. Основою бази були п'ять бункерів для підводних човнів, а також низка допоміжних сильно укріплених споруд: сховище палива, артилерійські та продовольчі склади, ремонтні майстерні, електростанція, укриття для персоналу бази. Для захисту бази, як з моря, так і суходолу було побудовано близько 400 залізобетонних споруд, включаючи дві берегові батареї великого калібру з дальністю стрільби 30 і 40 км. Для кругової оборони фортеці Лорьян (нім. Festung Lorient), до якої входили власно місто, порт і передмістя, в радіусі 50 км, були пристосовані 11 старих французьких фортів, в яких німці встановили різну великокаліберну, переважно трофейну 155-мм, артилерію під захистом багатометрових капонірів. Оборона з боку суші складалася з трьох укріплених ліній. Перша з них перебувала на відстані 24 км від міста. Практичні всі ДОТи оборонних ліній мали артилерійсько-кулеметне озброєння. Загальна кількість артилерійських гармат фортеці становило 197 одиниць різного калібру й 80 протитанкових фаустпатронів. Передпілля і берегова лінія були густо «насичені» мінними полями, протитанковими перешкодами і обплутані колючим дротом. ППО фортеці складалася з 340 зенітних гармат, причому 90 з них мали калібр понад 75-мм. Гарнізон фортеці, яким командував командир XXV армійського корпусу генерал Вільгельм Фармбахер, налічував близько 26 тисяч осіб.

6 червня 1944 року почалася висадка морського десанту союзників у Нормандії. Протягом наступних двох місяців точилася битва за Нормандію, доки силами 1-ї американської армії не була розпочата операція «Кобра». Скориставшись тим, що німців було втягнуто в битву за Кан, на східному фланзі сил вторгнення, генерал-лейтенант Омар Бредлі завдав потужного флангового удару. Подолавши опір військ на основних позиціях, американські війська прорвалися на оперативний простір, та в подальшому, розвиваючи успіх, почали наступ на німецькі війська, що тримали оборону у Бретані.

1 серпня 1944 року, після прориву біля Авранша, американські війська 3-ї армії генерала Паттона увірвалися до півострова Бретань. Гітлер наказав своїм військам, розміщеним на півострові, відступити до портів, що мали стратегічний інтерес — у Бресті, Лор'яні, Сен-Мало та Сен-Назері.

1 серпня передові підрозділи американської 4-ї бронетанкової дивізії досягла передмістя Лор'яна, проте не наважилися атакувати фортецю «в лоб» з ходу. 12 серпня Лор'ян був повністю оточений з суходолу американськими формуваннями та французькими партизанами, розпочалася довготривала облога міста. Союзники переважно обмежувалися регулярними обстрілами з важких корабельних гармат і бомбардуванням авіації, не бажаючи втрачати життя своїх солдатів на подолання багатоешелонної, досконалої та складної системи фортифікаційних укріплень навколо міста та порту. Тільки на район бункерів підводних човнів було скинуто 4 тисячі тонн авіабомб, втім вони не заподіяли їм істотної шкоди. Сили союзників складали всього 16 тисяч чоловік. У лютому 1945 року противники домовилися про евакуацію 90 % цивільних осіб, які перебували в фортеці. 10 травня 1945 року, після 277 днів оборони, вже після підписання акту про капітуляцію нацистської Німеччини, гарнізон склав зброю. У полон потрапило 24,5 тисячі осіб. 3,5 тисячі будинків міста було стерто з лиця землі, ще 2 тисячі сильно пошкоджені. Бункери підводних човнів вціліли.

У післявоєнний час відновлення Лор'яна тривало 20 років.

• Битва за Брест
• Облога Дюнкерка
• Облога Сен-Назера
• Облога союзниками Ла-Рошелі
• Німецька окупація Нормандських островів (1940—1945)

• La poche de Lorient 1944—1945 — pas de renseignement(фр.)
• Épisode 3 : La libération des poches de l'Atlantique (1944—1945)(фр.)

• Stacey, C P. Clearing the Coastal Belt and the Ports – September 1944. Official History of the Canadian Army. Department of National Defence. Процитовано 3 July 2009.
• Éric Rondel, Les poches de l'Atlantique: Lorient Saint-Nazaire, Sables-d'Or-les-Pins, Éd. Astoure, coll. «Guerre & Conflits», octobre 2009 ISBN 978-2-84583-254-1(фр.)
• Wilhelm Fahrmbacher et Walter Mirow, Lorient: Entstehung und Verteidigung des Marine-Stützpunktes 1940/1945, Weissenburg, Prinz-Eugen-Verlag, 1956, 135 p.(нім.)
• Philippe Lamarque, Lorient: L'acharnement des poches de l'Atlantique, Éd. Sides, 2002, 120 p. (ISBN 2-86861-117-6)(фр.)
• Rémy Desquesnes, Les poches de résistance allemandes sur le littoral français: août 1944 — mai 1945, Rennes, éd. Ouest-France, coll. «Histoire»,‎ février 2011 ISBN 978-2-7373-4685-9(фр.)