СС-Оберстгрупенфюрер (нім.SS-Oberstgruppenführer) — звання вищого офіцерського складу в СС, за винятком звання та посади рейхсфюрера СС (яке носив Гіммлер Генріх) та звання «Верховний керівник СС» (нім.Der Oberste Fuehrer der SS), яке з січня 1929 року носив Гітлер. Іноді звання писалося як «SS-Oberst-Gruppenführer» та перекладалося як вищий лідер групи СС.
Звання було введене в квітні1942 року унаслідок різкого збільшення штатної чисельності Ваффен-СС в 1941—1942 роках. При присвоєнні цього звання CC його володар відповідно до прийнятої для інших генеральських звань СС отримував дублююче звання відповідно до раніше отриманого дублюючого звання:
СС-Оберстгрупенфюрер і генерал-полковник поліції — нім.SS-Oberstgruppenführer und der General-oberst der Polizei
СС-Оберстгрупенфюрер і генерал-полковник Ваффен-СС — нім.SS-Oberstgruppenführer und der (Panzer)general-oberst der Waffen SS
Це звання носили лише п'ятеро членів СС, з яких лише 2 мали відношення до бойових частин СС: Хауссер та Дітріх
У 1944 році Гіммлер запропонував це звання Альберту Шпеєру, проте той відмовився, не бажаючи бути під владою Рейхсфюрера СС. Герману Герінгу також на початку 1945 року було запропоновано звання СС-оберстгрупенфюрера, але той також відмовився через відчуття неприязні до Гіммлера.
