Об'єднаний корпус швидкого реагування

Об'єднаний корпус швидкого реагування
На службіЗ 2 жовтня 1992
КраїнаВелика Британія Велика Британія
і 16 інших країн
Вид Британська армія
і 16 інших
ТипНАТО (Сухопутні) сили підвищеної готовності
НАТО Сили реагування НАТО (тимчасово)
У складіНАТО SHAPE
Гарнізон/ШтабГлостер (Велика Британія)
ГаслоAudentis fortuna iuvat
Вебсайтarrc.nato.int​(англ.)
Медіафайли на Вікісховищі

Об'єднаний корпус швидкого реагування (Allied Rapid Reaction Corps, ARRC) — це штаб-квартира (сухопутних) сил підвищеної готовності Організації Північноатлантичного договору (НАТО), готових до розгортання у всьому світі впродовж п'яти—тридцяти днів.

Історія

ARRC був створений 2 жовтня 1992 року в Білефельді на основі колишнього британського I корпусу[1]. Спочатку він був створений як сухопутні сили швидкого реагування (у розмірі корпусу) в рамках концепції сил реагування, створеної після закінчення Холодної війни з метою передислокувати і посилити Об'єднане командування у Європі (ACE) і проводити Петерсберзькі місії поза територією НАТО. Першим командувачем, призначеним в 1992 році, став генерал сер Джеремі Маккензі[2].

З 1994 року сили ARRC перебували на території військового комплексу Райндален (Німеччина). Об'єднаний корпус командував першим в історії НАТО розгортанням сухопутних військ в рамках операції ІФОР в Боснії в 1995–1996 роках і знову був розгорнений як штаб-квартира командувача сухопутних військ під час війни в Косово в 1999 році[3].

З 2002 року штаб-квартира (з штаб-квартирами п'яти інших корпусів інших країн НАТО) була визначена як штаб-квартира (сухопутних) сил підвищеної готовності з більш широкою місією. Штаб-квартира корпусу перебуває під оперативним командуванням Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (SACEUR). При отриманні наказу від SACEUR сили з країн-учасниць переходять під його оперативне командування на час оперативного розгортання.

Хоча корпусом командує генерал-лейтенант британської армії, сам корпус вже не є чисто британським формуванням. Велика Британія забезпечує близько 80% фінансування і 60% персоналу для штаб-квартири. Решту надають інші 16 країн-партнерів.

4 травня 2006 року ARRC прийняв командування Міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані. У 2010 році штаб-квартира корпусу переїхала з Райндалену до Глостеру (Англія)[4], а у 2011 році була розгорнена в Афганістані для підтримки Об'єднаного командування МССБ[5].

Структура

Станом на 2012 рік, структура штаб-квартири ARRC виглядала таким чином[6]:

  • Координаційний осередок повітряно-сухопутних операцій (Німеччина);
  • Центральні штаби (Данія);
  • Інженерна та невійськова підтримка (Велика Британія);
  • Допомога у тренуванні та забезпеченні безпеки військ (Велика Британія);
  • Спільні підрозділи зі стрільби та впливу (Велика Британія);
  • Операції (США);
  • Персонал і логістика (Велика Британія);
  • Командувальні інформаційні системи (Велика Британія);
  • Розвідка і безпека ARRC (Велика Британія);
  • Повноважне командування ARRC (Німеччина).

Інфраструктура та комунікації для розгортання штаб-квартири ARRC забезпечується 22-ю бригадою зв'язку відповідно до концепції Army 2020[7].

Командувачі

Командувачами корпусу були[8]:

Примітки

  1. ↑ Challenges to NATO. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 серпня 2014.
  2. ↑ Blue Hackle. Архів оригіналу за 26 листопада 2009. Процитовано 18 серпня 2014.
  3. ↑ British general scheduled to lead NATO's Kosovo peacekeeping force. Baltimore Sun. 5 червня 1999. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 14 липня 2013.
  4. ↑ UK Parliament Statement, URL retrieved May 17, 2008
  5. ↑ UK personnel to deploy to Afghanistan with HQ Allied Rapid Reaction Corps. GOV.UK (англ.). Процитовано 3 травня 2024.
  6. ↑ About ARRC: Structure. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2014.
  7. ↑ Army 2020 Report
  8. ↑ Army Commands (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2015. Процитовано 18 серпня 2014.

Джерела

51°10′35″ пн. ш. 6°19′18″ сх. д. / 51.17639° пн. ш. 6.32167° сх. д. / 51.17639; 6.32167