Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947 рр.
Географія
Село Новомиколаївка знаходиться на річці Русочка (в основному на лівому березі) і на лівому березі річки Гусинка. Вище за течією річки Гусинка на відстані 4,5 км розташоване село Єгорівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Іванівка. Біля села розташоване Новомиколаївське водосховище.
Історія
Засноване в 1795 році як село Чернещина. В 1895 році змінило назву на Новомиколаївка.
З 1917 — у складі УНР. З 1920 — стабільний комуністичний режим. Селяни — колишні громадяни УНР — були вороже налаштовані до більшовиків. Тому чинили опір окупаційній владі. Та вдалася до кари голодом. Василь Денисович Збицький (1917 р.н.) свідчить про поширені крадіжки дітей під час Голодомору, зокрема через систему дитячих концтаборів, які слугували своєрідними фермами людського м'яса:
У двоюрідної сестри Ганни Матвіївни та її чоловіка Леонтія Тихоновича Лебедя було четверо дітей. Під час голоду вони змушені були віддати їх до Куп’янського дитбудинку. Коли ж голодні дні минули, кинулися шукати своїх дітлахів, але не змогли цього зробити. Леонтій Тихонович довго добивався правди, у результаті “заробив” 10 років сталінських таборів за “клевету на Советскую власть”...
Корінний мешканець села Василь Тарасович Гожа (1910 р.н.) додає:
В 1929 році батько Тарас Йосипович відмовився вступити до колгоспу, побажавши залишитись одноосібником. Але сім’ю обклали величезним податком і згодом все майно перейшло у власність колгоспу: корова, свині, гарба, навіть скрині з одягом. Сім’ю вигнали з будинку, у якому розмістили колгоспний курятник...
1991 українська влада у селі поновлена.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Шевченківської селищної громади.[1]
17 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шевченківського району, увійшло до складу Куп'янського району Харківської області.[2]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 932 особи, з яких 423 чоловіки та 509 жінок[3].
Боженко Олександр Гаврилович (15.09.1915 — 28.03.1972) — уродженець села, учасник Другої світової війни, танкіст, старшина, за мужність нагороджений званням Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (10.01.1944). Серед інших нагород: орден Вітчизняної Війни ІІ ст. (04.12.1942), два ордена Червоної Зірки (27.11.1942, 03.08.1943), кілька медалей. Закінчив війну у званні молодшого лейтенанта. Після війни спочатку працював трактористом в Казахстані на цілині, з 1960-х керував млином в Азербайджані, де трагічно загинув.