Новокостянти́нів — село в Україні, у Летичівській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 675 осіб.
З історії відомо, що поселення наприкінці 16 століття належало знаменитому князю Костянтину Острозькому, який проживав у Старому Костянтинові. Князь виділив наділ своєму синові на території, так виник Новий Костянтинів.
Містечко засноване князем Олександром Острозьким, у 1600 р. містечку королем Сигізмундом III Ваза надане Магдебурзьке право. Тоді ж королем було дозволено збудувати ратушу, лазні. Невдовзі після заснування містечко було зруйноване татрами і в 1623 привілей був поновлений. У 1665 власником містечка був галицький кастелян — Александер Цетнер. У 1764 подільський воєвода Михайло Жевуський, в 1776 — Казимир Жевуський. Від Жевуських Новий Костянтинів перейшов до князів Чорторийських, а Чорторийські продали його Ярошинським, а ті своєю чергою продали цілий ключ Кочубеям.
Новокостянтинів розташоване на правому березі річки Південний Буг, у гирлі річки Дігтярки, яка впадала в річку Південний Буг. Тепер[коли?] ця річка висохла і не існує. Але і зараз старі люди розповідають про цю річку. У тому місці досить багато джерел, тому його ще називають «Кирничками». Колись в селі було кілька ставків, було і озеро. Ця місцина отримала назву «Оболонь». Протікала селом ще одна маленька річечка, та назви її вже не пам’ятають, але місце тепер називають «Завалом».
Є в селі і «Рудий куток», а називається він так тому, що тут жило багато людей з рудим кольором волосся.
Народ краю вели відчайдушну боротьбу з завойовниками, як свідок цих славних днів поблизу села існує урочище «Козацькі могили», розміщене на південний схід від села. За селом, на північ вздовж берега річки Південний Буг (біля с. Свічна) були густі ліси через які проходив торговий шлях Старий Костянтинів - Хмільник.
Містечко належало до Літинського повіту Кожухівської волості, у якому нараховувалось 420 дворів і проживало 2000 жителів.
В 17 столітті село і фільварки, ліси були власністю родини Ревуських. В 1788 році графом Жевуським було побудовано костел на честь Святої Анни. На одній із вулиць було збудоване велике панське господарство. Ця вулиця і отримала ймення «Фільварок». Від графа його маєток і містечко перейшло до князя Чорторийського, який потім продав його панові Ярошинському, при якому було відмінене кріпацтво. По 10-му народному переписі в містечку мешкала 461 душа кріпаків.
В 17 ст. в Новому Костянтинові було дві православних церкви, два приходи: церква Святого Миколая і Успенська, яка збереглася і діє нині.
В центрі містечка було побудовано підземний хід, довжина якого дорівнювала близько 5 верст. Будівництво його сягає часів Туреччини (1672-1699). Саме це місце було центром антифеодальної боротьби на Поділлі під проводом Устима Кармелюка. Поряд із лісами розташовані скали у яких часто Устим відпочивав зі своїми побратимами. Вони отримали назву «Кармелюкове крісло».
У 1860 році паном Ярошинським було побудовано церковно-парафіяльну школу. 1880 року його маєток був переданий князю Кочубею, який продав його в числі других своїх земель у 1898 році Селянському земському банку. В період земельної реформи селяни мали можливість купувати землю, яка в той час мала ціну 102 карбованці сріблом за одну десятину. Багатші селяни Іван Мельник і Сафон Ревера змогли купити декілька десятин. Більшість селян такої можливості не мали. Після реформи в містечку почало розвиватися ремісництво. Було побудовано черепичний та цегельний заводи, вальцовий та разовий млини, ґуральні. В рік проводилось по 12 ярмарків.
Станом на 1900 рік в містечку нараховувалось близько 5000 осіб населення, з них 1299 — православних, 600 католиків, 3000 євреїв. В містечку було побудовано 10 двоповерхових будинків-заїздів завдовжки 50 метрів. Було до 500 єврейських будинків.
У 1905-1906 рр. було побудовано школу в кінці Новокостянтинова по дорозі на Летичів, яка була знищена під час окупації німцями у 1941 році.
Протягом революції 1905-1906 рр. в селі відбувалися заворушення міщан і ремісників. Учасником цих подій був Харков Юхим, який був засуджений і засланий на поселення у віддалену губернію (в 1917 році він перейшов на сторону есерів).
У 1917 році в селі Новокостянтинові перебував на відпочинку Верхньодніпровський 16-ий полк, який мали відправити на фронт. В полку стався заколот, солдати кинулися до ґуральні (винокурний завод). За 24 години ґуральню було розгромлено і рознесено. Про це свідчать донесення від 25 вересня 1917 року на ім'я губернського комісара, де сповіщалося про знищення спирту і винокурного заводу.
Під час радянсько-української війни на території Новокостянтинова неодноразово відбувалися бойові дії. Влітку 1919 року вояки армії УНР надійшли до населеного пункту через село Думенки. Запеклий бій між загоном, що його організував т. зв. революційний комітет (ревком), та українськими військовими тривав два дні між будинками та на сільському кладовищі.
25 квітня 1920 об'єднані польсько-українські збройні сили (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) форсували Збруч. Польські військовики вибили радянську владу із села. Боротьба за населений пункт відбувалася з перемінним успіхом, остаточне повернення радянської армії до Новокостянтинівки відбулося наприкінці 1920 року.
У 1918 році в селі почали створювати ревкоми і сільські ради. Першим головою сільської ради в селі був Надобко Н. П., а з 1921 року — Коновальчук Гнат.
У 1921 році всю землю було розділено між селянами. В селі почали створюватися нові організації, так звані комнези, а в 1923 році почали створюватися ТСОЗи (товариства спільного обробітку землі). До них входило 8 сімей.
У 1924 році в Новокостянтиніві була створена артіль імені 1 Травня, до якої ввійшло 28 одноосібних господарств. Головою артілі було обрано Коновальчука Григорія.
У 1929-1930 роках розпочався процес примусової колективізації у селі. Були виділені так звані червоні токи, на яких колгоспники молотили збіжжя і брали собі те, що залишилося від здачі державі. В колгоспи спочатку вступали бідніші селяни. Пізніше змушені були вступити і більш заможні селяни, бо мали місце обшуки дворів, закриття ринків, заборона продавати селянам-одноосібникам товари першої необхідності, реманент для обробітку землі. В селі Новокостянтинів у 1930 році раніше створена артіль була реорганізована в колгосп імені Петровського. Головою колгоспу було обрано Радзіонова Василя. В колгоспі невідомо з яких причин відбувалася дуже часто зміна голів колгоспу. 1933 року колгосп очолив Кондратюк Василь, родом з села Лісоберезівка, в 1935 році Олійник Кирило, в 1937 році головою колгоспу був Расковський Л. і Євич М.З. 1938 року і до початку війни колгосп очолював Луцишин І.С.
1933 рік — одна з найтрагічніших в історії жителів села. Люди їли кору дерев, мерзлу картоплю, пацюків, котів, траплялися випадки людоїдства. В цій трагедії велика вина падає на місцевих активістів, які в людей відбирали все, що могли, а потім пропивали відібране. Під час голодомору 1933 року жоден житель села не загинув, місцеві євреї рятували односельчан. Після створення в районі МТС праця трудівників села стала полегшуватися. Земля стала оброблятися тракторами, врожайність сільськогосподарських культур стала зростати. За статистичними даними перед війною в населених пунктах значно зросло населення. В селі Новокостянтинові проживало 2250 чоловік, діяли одна середня і одна початкова школи, у яких працювали 22 вчителі і навчалися 611 учнів, була поліклініка і пологовий будинок, діяли дитячі ясла на 35 ліжок. В колгоспі на 1.01.1941 року нараховувалось 1401 га орної землі, 189 голів свиней, 104 голів овець, 246 голів коней, 874 штук птиці, була одна автомашина, яку пізніше забрали на фронт.
Найсуворішим випробуванням для людей став двобій з нацистським звіром — найлютішим ворогом людства. 1941 рік приніс велике горе і страждання для жителів села. Новоконстянтинів опинився під окупацією з 12 липня. Війна забрала 99 осіб. На каторжні роботи в Німеччину за період окупації було примусово вивезено 124 юнаки і дівчат.
Ще більшого лиха зазнало населення єврейської общини, яке проживало в селі. Першою ознакою «нової влади» стало створення відділку з офіцера німецької армії, 10 німецьких солдат і 10 поліцаїв, та гетто для осіб єврейської національності. Тут сотні старих, жінок і дітей терпіли наругу, голод і спрагу, а через кілька місяців були по-звірячому знищені. Молодих вивозили в місто Хмільник та в село Залетичівку, де безжалісно розстрілювали, а людей похилого віку і хворих розстрілювали за селом в урочищі, яке мало назву «Стрельбище». За роки окупації було розстріляно понад 400 мирних жителів села єврейської нацональності.
Село було звільнене 18 березня 1944 року. За його звільнення загинув 121 солдат, їхні тіла поховано на сільському кладовищі, на їхню честь встановлено Меморіал Слави. Не повернулись з війни і 104 жителі Новокостянтинова.
Після визволення села починається відбудова колгоспного господарства. Орали і сіяли коровами, майже всі роботи виконувались вручну. На трудодень давали 200—300 грамів хліба, грошова оплата була низькою. 1948 року землю обробляли трактори з Летичівської МТС. В цьому ж році почалось будівництво Новокостянтинівської ГЕС, яка вступила в дію у 1950 році, і працює по нинішній день.
У 1972 році місцевим колгоспом було побудовано цегельний завод, на якому працювало до 50 чоловік. Механізована майже вся робота в колгоспі. На допомогу прийшли трактори, комбайни. Таким шляхом у 1983 році було сформовано тракторний стан. Також у цьому ж році було побудовано тваринницьку ферму на 500 голів, її очолив Євич В. М. 1985 року в селі був побудований торговий центр який складався з трьох корпусів: промислового, продуктового та їдальні. В цьому ж році побудований дитячий садок на 100 місць. 1988 року була побудована школа на 300 місць.
На околиці села розміщений будинок для людей похилого віку на 30 ліжок, поліклініка. Працюють в ньому лікарі, фельдшер, медсестри. В селі є аптека, яка обслуговує 7 навколишніх сіл, а також поштове відділення.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Летичівської селищної громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Летичівського району, село увійшло до складу Хмельницького району.[2]
روبرت مايلارت (بالفرنسية: Robert Maillart) معلومات شخصية الميلاد 6 فبراير 1872(1872-02-06)برن الوفاة 5 أبريل 1940 (68 سنة)جنيف مواطنة سويسرا[1] الحياة العملية المدرسة الأم المعهد الفدرالي السويسري للتكنولوجيا في زيورخ تعلم لدى كارل ويلهلم ريتر المهنة مهندس مدني، ومهندس م
Кевін Стаут(фр. Kevin Staut) Загальна інформаціяГромадянство ФранціяНародження 15 листопада 1980(1980-11-15) (43 роки)Ле-Шене[1]Зріст 183 смВага 70 кгВебсторінка kevinstaut.comСпортКраїна ФранціяВид спорту кінний спортДисципліна конкур Участь і здобутки Кевін Стаут у Вікісховищі
Wapen van de familie Van Zuylen van Nievelt (1827) Van Zuylen van Nievelt was een tak van het oud adellijk geslacht Van Zuylen. De tak is ontstaan in de regio Utrecht. In de 17e eeuw is er van dit adellijk huis ook een tak ontstaan in de Zuidelijke Nederlanden, deze is tot op heden aanwezig onder de naam Van Zuylen van Nyevelt (niet te verwarren met de familie Van Zuylen van Nijevelt, die niet verwant is). Geschiedenis Wapen Van Zuylen in het wapenboek Gelre De oudst bekende voorouder was Dirk v…
Achille Parboni (1783-1841) fue un litógrafo italiano del siglo XIX. Biografía Habría nacido en 1783.[1] Litógrafo cuya firma se apareció en láminas pertenecientes a la Colección litográfica publicada por José Madrazo. Entre ellas se encontraron Una cascada y Un paisaje con la Magdalena penitenta, de Poussin; Ruinas de la antigua Roma; La salida del sol, Pastores conduciendo su ganado, y Paso de un vado, de Claudio de Lorena; Vista del puerto de Salerno, de Salvator Rosa; Ventorr…
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Februari 2023. SDN Cipinang Besar Utara 06Sekolah Dasar Negeri Cipinang Besar Utara 06InformasiJenisNegeriNomor Statistik Sekolah101016403102Nomor Pokok Sekolah Nasional20108457Jumlah siswa289 2010StatusAktifAlamatLokasiJln.Latihan Rt.03/10, Jakarta Timur, DKI Jak…
Defunct American motor vehicle manufacturer Moreland Motor Truck CompanyTypeTruck CompanyIndustryManufacturingFounded1920FounderWatt L. MorelandDefunct1940HeadquartersBurbank, California, USProductsTrucks The Moreland Motor Truck Company The Moreland Motor Truck Company of Burbank, California, was originally located in Los Angeles. The Moreland trucks were sold worldwide. History In 1917 Watt L. Moreland was planning to move his business to Alhambra, California. When Burbank city officials heard…
Satyalancana Raksaka Dharma atau Satyalancana Gerakan Operasi Militer IX adalah tanda kehormatan yang diberikan kepada anggota Angkatan Bersenjata yang dalam jangka waktu sejak tanggal 25 Agustus 1965 sampai tanggal yang akan ditentukan lebih lanjut oleh MEN HANKAM/PANGAB secara aktif selama sedikit-dikitnya 30 (tiga puluh) hari secara terus-menerus melakukan tugas dalam Gerakan Operasi Militer dalam rangka mempertahankan Kesatuan Bangsa dan Negara di Irian Barat. (lihat Trikora) Pranala luar (I…
As of October 2021[update], there were about 67,000 electric vehicles in Ontario.[1] As of 2021[update], about 3% of new vehicle registrations in Ontario were electric.[2] Government policy Purchase incentives for new plug-in electric vehicles were established in Ontario, and consisted of a rebate between CA$5,000 (4 kWh battery) to $8,500 (17 kWh or more), depending on battery size, for purchasing or leasing a new PEV after July 1, 2010. The rebate…
LEO Express a.s. Basisinformationen Unternehmenssitz Prag Webpräsenz https://www.leoexpress.com/de Bezugsjahr 2016 Eigentümer RENFE 50%Leoš Novotný jr. (40 %)Martin Burda (7 %)weitere Rechtsform akciová společnost Geschäftsführung Manel Villalante (Vorsitzender Verwaltungsrat),Leoš Novotný (Stellvertretender Vorsitzender)[3] Mitarbeiter 216[1] Umsatz 295 Mio. CZK[2][1]dep1 Tochtergesellschaft Leo Express Transportation Inc. Leo Express Tenders …
This article is about the current Maryland Route 669. For the former highway, see Maryland Route 669 (former). Maryland Route 669Springs RoadRoute informationMaintained by MDSHALength1.69 mi[1] (2.72 km)Existed1963–presentMajor junctionsSouth end US 40 Alt. in Grantsville North end PA 669 near Grantsville LocationCountryUnited StatesStateMarylandCountiesGarrett Highway system Maryland highway system Interstate US State Scenic Byways ← MD 668→ MD 6…
Bilateral relationsFinland–NATO relations NATO Finland Map showing European membership of the EU and NATO as of 4 April 2023 EU member only NATO member only member of both Finland has been a member of the North Atlantic Treaty Organization (NATO) since 4 April 2023.[1] In the aftermath of World War II, following the formation of NATO in 1949 and throughout the Cold War, Finland maintained a position of neutrality, in what became known as Finlandizati…
У этого термина существуют и другие значения, см. Свит. ГородСвитSvit Герб 49°04′ с. ш. 20°12′ в. д.HGЯO Страна Словакия Край Прешовский край Район Район Попрад Приматор Мирослав Шкварек[d][1] История и география Основан 1946 Первое упоминание 1934[2] Город с 1946 П…
KaiserkroneView of the Kaiserkrone from the ZirkelsteinHighest pointElevation350.8 m above sea level (HN) (1,151 ft)Coordinates50°53′10″N 14°13′05″E / 50.88611°N 14.21806°E / 50.88611; 14.21806GeographyKaiserkroneSaxony (Germany) Parent rangeElbe Sandstone MountainsGeologyAge of rockUpper TuronianMountain typeSandstone Stage c3 The Kaiserkrone is a heavily abraded and jagged remains of a table hill that, together with the Zirkelstein, …
New York Presbyterian Church, a Korean megachurch in Queens New York Presbyterian Church is a Korean Presbyterian megachurch, located in Long Island City, New York, in the borough of Queens. The church is a Korean presbyterian church founded in 1970. The church affiliated with the Korean American Presbyterian Church in 1974, become member of the New York City Presbytery. In 1999[1] the church constructed its present building, designed by Greg Lynn. In 2010 the church celebrated its 40th …
Roller hockeyat the Games of the XXV OlympiadDatesJuly 26 to August 7Teams12Medalists Argentina (ARG) Spain (ESP) Italy (ITA) Roller hockey was one of three demonstration sports included in the official Olympic programme of the 1992 Summer Olympics, held in Barcelona. This sport's widespread popularity and the existence of top-level competitive teams in Catalonia (such as FC Barcelona and Reus Deportiu Hockey) prompted the Organizing Committee to suggest its incl…
American rock band GodsmackGodsmack performing at Rock im Park in 2019. From left to right: Robbie Merrill, Sully Erna, Shannon Larkin, and Tony Rombola.Background informationAlso known asThe Scam (1995)OriginLawrence, Massachusetts U.S.Genres Post-grunge hard rock nu metal alternative metal heavy metal Years active1995–presentLabels Universal Republic BMG SpinoffsAnother AnimalMembers Sully Erna Robbie Merrill Tony Rombola Shannon Larkin Past members Joe D'Arco Lee Richards Tommy Stewart Webs…
Indigenous people of Taiwan Makatao peopleMakatao, TaoMakatao man and woman in Chinese painting.Total populationMore than 20,000Regions with significant populationsPingtung, Taitung in TaiwanLanguagesMakatao, Taiwanese, MandarinReligionAnimism, Taoism, Buddhism, ChristianityRelated ethnic groupsSiraya, Taivoan, Taiwanese Aborigines The Makatao people (Chinese: 馬卡道族), also written Makatau or Makattau, are an indigenous people in Taiwan. The Makatao originally settled around lowland Ka…
Isabel Luísa, Princesa da Beira Princesa da Beira Isabel Luísa, Princesa da BeiraIsabel Luísa de Bragança (Paço Ducal de Vila Viçosa, por Domenico Duprà, 1725) Nascimento 6 de janeiro de 1669 Palácio Corte Real, Lisboa, Portugal Morte 21 de outubro de 1690 (21 anos) Paço da Ribeira, Lisboa, Portugal Sepultado em Panteão da Dinastia de Bragança, Igreja de São Vicente de Fora, Lisboa, Portugal Nome completo Isabel Luísa Josefa de Bragança Casa Bragança…
American automobile manufacturer See also: Flanders (disambiguation) Flanders Automobile CompanyTypeAutomobile ManufacturingIndustryAutomotiveFounded1910FounderWalter E. FlandersDefunct1913FateMerged into the United States Motor Company, although some of their assets were bought by StudebakerSuccessorUnited States Motor CompanyStudebakerHeadquartersDetroit, Michigan, United StatesThis article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to rel…
The Snack Thief Italian first edition coverAuthorAndrea CamilleriOriginal titleIl ladro di merendineTranslatorStephen SartarelliCountryItaly, SicilyLanguageItalian/SicilianSeriesInspector Salvo Montalbano, #3GenreCrime, Mystery novelPublisherSellerio (ITA) Viking (US) Macmillan/Picador (UK)Publication date16 December 1996Published in English2003Media typePrint (Hardcover, Paperback)Pages247 pp 352 pp (Eng. trans.)ISBN0-330-49291-8 (Eng. trans.)OCLC59278658Preceded byThe Terra…
Lokasi Pengunjung: 3.145.33.252