Неньюто́нівська рідина́ (англ. non-Newtonian [complex] fluid; нім. nicht-Newtonsche Flüssigkeit f) — модель рідини, що є суцільним рідким тілом, для якого дотичні напруження внутрішнього тертя ${\displaystyle \tau }$, спричиненого відносним проковзуванням (зсувом) шарів рідини описуються нелінійною залежністю від градієнта швидкості у напрямі, перпендикулярному до напрямку проковзування. На відміну від ньютонівських рідин, коли динамічний коефіцієнт в'язкості є константою при заданій температурі і тиску, особливість неньютонівських рідин полягає у залежності параметра в'язкості від градієнту швидкості.

Як синонім до терміна «неньютонівська рідина» вживається, також, термін «аномальна рідина».

Неньютонівські рідини у залежності від характеру течії та виду функціонального зв'язку швидкості деформації та швидкості зсуву підрозділяють на три основних категорії:

• - в'язкі середовища, у яких швидкість зсуву залежить від прикладання напруження зсуву (різні типи нафтопродуктів, консистентні мастила, будівельні розчини та інші дисперсні системи типу суспензій);
• - середовища, реологічні характеристики яких залежать від часу (в таких рідинах швидкість зсуву визначає не лише величина дотичного напруження, але й тривалість дії);
• - в'язко-пружні рідини, які мають властивості як рідини, так і твердого тіла та частково виявляють пружне відновлення форми після зняття напруження.

Залежність дотичних напружень неньютонівської рідини описується емпіричною залежністю:

${\displaystyle \tau =\eta \left({\frac {du}{dx}}\right)^{n}}$,

де: ${\displaystyle \tau }$ — дотичне напруження внутрішнього тертя в рідині, [Па];

${\displaystyle {\frac {du}{dx}}}$ — градієнт швидкості у напрямі, перпендикулярному до напряму зсуву, [с⁻¹];

${\displaystyle \eta }$ — коефіцієнт пропорційності, [Па·с].

Класифікація рідин робиться за значенням показника n та часовою залежністю в'язких характеристик:

• Ньютонівська рідина — лінійний закон (n = 1): ${\displaystyle \tau =\eta {\frac {du}{dy}}}$;
• Степенева рідина — нелінійна, закон степеневий (n ≠ 1): :${\displaystyle \tau =\eta \left({\frac {du}{dy}}\right)^{n}}$:
  • Псевдопластик — ${\displaystyle n<1}$, при малих швидкостях в'язкість значна, далі зменшується (фарби, емульсії, деякі суспензії);
  • Дилатантна рідина — ${\displaystyle n>1}$, в'язкість зростає із збільшенням швидкості (глиняні суспензії, солодкі суміші, гідрозоль кукурудзяного крахмалю, системи пісок/вода);
• Пластична рідина (бінгамівський пластик) — модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах ведуть себе як тверді матеріали, але при силовому впливі починають текти. Мінімальне зусилля, що необхідно прикласти до системи, щоб вона почала текти називається напруженням зсуву (${\displaystyle \tau _{0}}$):

${\displaystyle \tau ={\begin{cases}\tau _{0}+\eta {\frac {du}{dx}},\quad {\frac {du}{dx}}>0\\-\tau _{0}+\eta {\frac {du}{dx}},\quad {\frac {du}{dx}}<0\end{cases}}}$

В'язкість деяких рідин, при сталих умовах навколишнього середовища і швидкості зсуву, змінюється з часом. Якщо в'язкість рідини з часом зменшується, то рідину називають тиксотропною, а якщо, навпаки, збільшується, то — реопексною. Обидві поведінки можуть спостерігатися як разом з описаними вище типами плину рідин, так і при певних градієнтах швидкостей. Часовий інтервал може сильно змінюватись для різних речовин: деякі матеріали досягають сталого значення в'язкості за декілька секунд, інші — за декілька діб. Реопексні матеріали зустрічаються досить рідко, на відміну від тиксотропних, до яких відносяться мастила, друкарські чорнила, фарби.

• Рідина
• В'язкість
• Рідина ньютонівська
• Слайм (іграшка)
• Ефект Кея
• Неньютонівські нафти

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Уилкинсон У. Л. Неньютоновские жидкости, пер. с англ., М., 1964
• Астарита Дж., Марруччи Дж. Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей, пер. с англ., М., 1978
• Рейнер М. Реология, пер. с англ., М., 1965
• Шульман 3. П. Беседы о реофизике, Минск, 1976
• Світлий Ю.Г., Білецький В.С.. Гідравлічний транспорт (монографія). – Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 436 с. ISBN 978-966-317-038-1