PROFILPELAJAR.COM

**Невський проспект**
Невський проспект
	Петербурзький метрополітен
Загальні дані
Тип	пілонна трисклепінна
Глибина закладення	63 м
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	1 липня 1963
Архітектор(и)	С. Г. Майофис (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів	А. К. Андреев (рос.), А. С. Гецкин (рос.), В. П. Шувалова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)	Б. Д. Максимов (рос.)
Пересадка на	Гостинний двір
Виходи до	Невський пр., Садова вул., наб. каналу Ґрібоєдова, Міхайлівська вул., Думська вул.
Код станції	НВ

59°56′06″ пн. ш. 30°19′42″ сх. д. / 59.93500° пн. ш. 30.32833° сх. д. / 59.93500; 30.32833

2 Московсько-Петроградська лінія

Легенда

ТЧ-6 «Виборзьке»

Оборотний тупик

Чорна річка

Велика Невка

Мала Невка

Карповка

Оборотний тупик

Петроградська

Горьківська

Велика Невка

Мойка

СЗГ до ФПЛ

Невський проспект

Сінна площа

Фонтанка

СЗГ з КВЛ

Технологічний інститут

СЗГ до КВЛ

Обвідний канал

Оборотний тупик

Оборотний тупик

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Невський проспект.

«Не́вський проспе́кт» (рос. Невский проспект) — станція Московсько-Петроградської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Сінна площа» і «Горьківська».

Відкрита 1 липня 1963 року в складі ділянки «Технологічний інститут» — «Петроградська». Назва пов'язана з розташуванням під однойменною головною магістраллю міста.

Технічна характеристика

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 63 м)

Вестибулі і пересадки

На момент відкриття у станції був всього один підземний вестибюль (вихід на Михайлівську вулицю), розташований у підземному переході під Невським проспектом, який є найстарішим у Петербурзі («Тепла труба»). «Невський проспект» — перша станція в Санкт-Петербурзі з вестибюлем такого роду. Склепіння похилого ходу було вперше оздоблено металопластиком.

Другий вестибюль наземний, є унійним для станцій «Гостинний двір» і «Невський проспект», було відкрито 30 квітня 1967, за півроку до пуску Невсько-Василеострівської лінії. Для його спорудження знадобилося повністю розібрати, а потім відновити Будинок Енгельгардта — на середину 2010-х Малий зал Філармонії.

У південному торці станції розташовані сходи (вони до реконструкції 1998 року були малим тристрічковим нахилом), що ведуть до тристрічкового похилого ходу: це власний вихід станції на розі Невського проспекту з Михайлівською та Думською вулицями. У північному торці сходи ведуть у нижній ескалаторний зал малого нахилу: два чотиристрічкових ескалатори піднімають пасажирів до великого нахилу (вихід на набережну Каналу Грибоєдова) і на станцію «Гостиний двір». Спочатку ескалатори були тристрічковими, їх кількість було збільшено під час реконструкції 1996 року.

У середину центрального залу виходять сходи, по яким пасажири потрапляють зі станції «Гостинний двір» на станцію «Невський проспект». Знизу сходів знаходяться турнікети, що перешкоджають здійсненню пересадки в зворотному напрямку.

Колійний розвиток

За станцією розташований колишній оборотний тупик, що переходить у міжлінійник зі станцією «Садова», якою потяги потрапляють з депо «Виборзьке» на Фрунзенсько-Приморську лінію, яку обслуговує депо. Потяги з цього міжлінійника прямують з пасажирами.

При прокладанні тунелю між станціями «Невський проспект» і «Горьківська» під Невою прохідники виявили в районі Марсового поля раніше не виявлену западину в дні. Довелося заглиблювати тунель з максимально допустимим ухилом. Хоча, проїжджаючи цю ділянку, пасажири нічого особливого не відчувають, на цьому відрізку перший вагон виявляється на шість метрів нижче останнього.

Оздоблення

Форма пілонів у композиції з оздобленням середнього залу нагадує обриси тунелю. Склепіння і пілони, нижні частини яких оздоблені горизонтальними ребрами з полірованого алюмінію, оштукатурені. Спочатку колійні стіни були покриті червоною скляною плиткою, яка в 2006 році була замінена на камінь того ж кольору. У 2007 році асфальтову підлогу замінено на граніт. Навпроти переходу зі станції «Гостинний двір» на стіні розташований указ про нагородження Ленінградського метрополітену орденом Леніна. У 2004 році стандартне ртутне освітлення було замінено на натрієве. У 2009 році були прибрані назви станції з колійних стін, а по всій довжині наклеєна синя смуга з багаторазово повторюваними назвами станції в рамках т. з. «Нового інформаційного простору».