PROFILPELAJAR.COM

Федір Герасимович Міщенко
Федір Герасимович Міщенко
	Федір Герасимович Міщенко Федір Герасимович Міщенко
Народився	6 (18) лютого 1848; м. Прилуки, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	28 жовтня (10 листопада) 1906 (58 років); м. Київ, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	журналіст
Alma mater	Київський університет
Галузь	історія і філологія
Заклад	Казанський університет
Посада	викладач[d]
Вчене звання	професор (1889)
Науковий ступінь	член-кореспондент Петербузької АН (1895)
Аспіранти, докторанти	Valerian von Schoefferd
Членство	Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	дослідження історії Греції та грецької літератури
	Міщенко Федір Герасимович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міщенко.

Фе́дір Гераси́мович Мі́щенко (рос. Фёдор Герасимович Мищенко; 6 (18) лютого 1848(18480218), м. Прилуки, Полтавська губернія, Російська імперія — 28 жовтня (10 листопада) 1906, м. Київ, Російська імперія) — український та російський історик і філолог, еллініст. Професор (1889), член-кореспондент Петербузької АН (1895). Член Історичного товариства Нестора-літописця та київської Старої громади.

Біографія

Федір Герасимович Міщенко народився 18 (6) лютого 1848 року в місті Прилуках (тодішньої Полтавської губернії).

Походив з купецької родини. Початкову освіту здобув у Прилуцькому повітовому училищі та 2-й Київській гімназії (1866), вищу — на історико-філолологічному факультеті Київського університету (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1870).

Історією античності захопився під впливом професора грецької філології І. Нейкірха та професорів латинської філології О. Деллена і В. Модестова.

1872 року Федір Герасимович Міщенко захистив кандидатську дисертацію на тему: «Фіванська трилогія Софокла».

1872—84 — приват-доцент Київського університету.

1874 року відбувся захист магістерської дисертації Ф. Г. Міщенка на тему: «Відношення трагедий Софокла до сучасного поету життя в Афінах», яка була написана під впливом ідей М. Чернишевського щодо мети й призначення мистецтва, його відношення до дійсності.

Від 1874 року — член Історичного товариства Нестора-літописця. Брав участь у діяльності київської Старої громади, виступав за право українського народу на національну культуру та мову.

Від травня 1875 до вересня 1877 року перебував у відрядженні в Італії, Німеччині, Франції, де багато працював над рукописними текстами античних творів.

1881 року захистив докторську дисертацію на тему: «Опыт по истории рационализма в древней Греции».

У 1889–1903 роках — професор Казанського університету. Редактор «Ученых записок Казанского университета» (від 1890), голова Казанського товариства археології, історії та етнографії (від 1896). Делегат 10-го (Рига, 1896) та 11-го (Київ, 1899) археологічних з'їздів.

Ф. Г. Міщенко — почесний член Петербузького товариства класичної філології та педагогіки (від 1900 року).

Помер Федір Герасимович Міщенко 10 листопада (28 жовтня) 1906 року в місті Києві.

Наукова діяльність

Федір Герасимович Міщенко досліджував історію Греції та грецької літератури, опублікував статті й розвідки у виданнях: «Киевские университетские известия», «Журнал Министерства народного просвещения», «Ученые записки Казанского университета», «Филологическое обозрение», «Русская мысль», «Киевская старина» (від 1888 року — член її редколегії), «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», газеті «Заря».

Ф. Г. Міщенко уперше зробив науковий переклад російською мовою праць Геродота, Страбона, Фукідіда, Полібія, Демосфена. Науковець високо оцінював античну спадщину, звертав увагу на вдосконалення й зміни в різних філософських системах, з'ясовував умови суспільного життя епохи, яку досліджував.

Бібліографія

Праці Ф. Г. Міщенка:

Фиванская трилогия Софокла. К., 1872
Отношение трагедий Софокла к современной поэту действительной жизни в Афинах. К., 1874
Торговые сношения Афинской республики с Босфором. «Киевские университетские известия», 1878, № 7
География Страбона в 17 кн. / Пер. Ф. Г. Мищенко. — Москва, 1879.
К биографии Фукидида. К., 1881
Опыт по истории рационализма в древней Греции. К., 1881
К вопросу о царских скифах. «Киевская старина», 1884, № 5
К вопросу о геродотовых скифах. К., 1884
Геродот. История, т. 1—2. М., 1886 (пер. с грец.)
Не в меру строгий суд над Геродотом. М., 1886
Был ли Геродот в пределах Южной России. // «Киевская старина», 1886, № 6
Легенды о царских скифах у Геродота. «Журнал Министерства народного просвещения», 1886, N 1
Фукидид. История, т. 1—2. М., 1888 (пер. з грец.)
Фукидид и его сочинения. М., 1888
Полибий. Всеобщая история, т. 1—3. М., 1890—99 (пер. з грец.)
Изучение античного мира в зависимости от успехов науки и просвещения. Казань, 1893
Речи Демосфена, вып. 1—3. М., 1903 (пер. з грец.).

Джерела

Пазюра Н. В. Міщенко Федір Герасимович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6: Ла-Мі. — 790 с., — С. 696—697
Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета святого Владимира. К., 1884
Биографический словарь профессоров и преподавателей Казанского университета (1804—1904), ч. 1. Казань, 1904
Латышев В. В. [Некролог]. // В кн.: Известия Императорской академии наук, т. 25. СПб., 1906
Шестаков С. П. Ф. Г. Мищенко [Некролог] // «Журнал Министерства народного просвещения», 1907, № 7
Павловский И. Ф. Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава, 1912
Императорское Московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864—1914), т. 2. М., 1915
Бузескул В. Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале ХХ века, ч. 2. Л., 1931
Шкляев Н. П. Казанский период научной деятельности проф. Ф. Г. Мищенко. // «Ученые записки Казанского государственного университета», т. 116, кн. 5. Казань, 1956
Шофман А. С. Федор Герасимович Мищенко. Казань, 1974
Лисовый И. А., Ревяко К. А. Античный мир в терминах, именах и названиях: Словарь-справочник по истории и культуре Древней Греции и Рима. Минск, 2001
Палієнко М. «Киевская старина» у громадському та науковому житті України (кінець XIX — початок ХХ ст.). К., 2005.