Книга «Міф двадцятого століття» за авторством одного з ідеологів НСДАП Альфреда Розенберга була вперше опублікована у 1930 році. У ній Розенберг намагається дати всебічне обґрунтування переваги арійської раси над усіма іншими народами — тобто викладає суть ідеології націонал-соціалізму. Книга написана під впливом ідей про домінування в історії, політиці та суспільному житті мотиву етнічної приналежності, причому багато положень взяті з твору Адольфа Гітлера«Моя боротьба» (нім.«Mein Kampf»). Традиційно для націонал-соціалістичної ідеології народи діляться на «здорові» і «нездорові», негативні суспільно-історичні явища пояснюються змішуванням рас і засиллям євреїв, «занепад мистецтва» протиставляється «арійській культурі» тощо. Частину книги займають напади на християнську церкву. Розенберг не тільки люто критикує церкву за космополітизм і неприйняття расових теорій, але й взагалі ставить під сумнів саму доктрину християнства, пропонуючи натомість прийти до «нового язичництва».
Книга стала другим у Німеччині політичним бестселером після «Моєї боротьби». У 1937 році Розенберга нагородили «Національною премією». Завдяки підтримці націонал-соціалістів було продано більше мільйона примірників книги до 1944 року. Проте Адольф Гітлер, як стверджується, ніколи не читав цю книгу[1]. У своїх спогадах Альберт Шпеєр писав[2]:
Офіційно ця книга вважалася підручником з ідеології, хоча в «бесідах за столом» Гітлер відверто говорив, що це малозрозуміле марення, написане самовпевненим прибалтом.