Міс Ван

Міс Ван
фр. Miss Van
Народження6 липня 1973(1973-07-06)[1][2][3] (51 рік)
Тулуза
Країна Франція
Діяльністьхудожниця, графіті-художник
Сайтmissvan.com
CMNS: Міс Ван у Вікісховищі

Міс Ван (фр. Miss Van; 1973(1973), Тулуза, Франція), також відома як Ванесса Еліс (фр. Vanessa Alice) — художниця, яка працює з графіті і в напрямку стріт-арт.[4][5] Міс Ван почала малювати на вулиці Тулузи разом з Мадемуазель Кет у віці 18 років. Пізніше вона стала всесвітньо відомою вуличною художницею. В першу чергу, її роботи відзначені використанням унікальних персонажів, які називаються пупсами, або ляльками.[6] Роботи Міс Ван з'явилися на вулицях по всьому світу, також її полотна виставляються в галереях по всій Франції, Європі та США. Нині її творчість тісно пов'язана як з вуличним мистецтвом, так і з образотворчим мистецтвом, часто з розмитими межами між ними.[7]

Нині Міс Ван проживає в Барселоні. Звідти вона написала і віддала на публікацію кілька книг видавництва Drago, а також координувала кілька художніх виставок по всій Європі. Вона залишається однією з найвідоміших жінок-вуличних художників і граффітісток в світі.[8]

Творчість

Робота Міс Ван з «Маленької Люсі» авторства Ель Бочо (Берлін, 2009 рік)

У своїх художніх роботах Міс Ван зазвичай зображує жінок з терновими очима (з темними розкосими очима), охоплюючи різноманітний спектр жіночих форм і висловлюючи безліч різних емоцій.[9] Спільними темами для її творів служать еротизм, сексуальність, бажання і невинність, висловлені через маски тварин, пастельні кольори і відкритий одяг.[5][7] Творчість Міс Ван ілюструє мультяшний, казковий світ жіночої сексуальності.[10] Згодом стилізація жінок в її роботах змінилася, що відображало художню і особисту еволюцію Міс Ван в міру її дорослішання. Ця зміна відбувалося паралельно зі збільшенням переваги Міс Ван галереї над вулицею.

З 2008 до 2016 року Міс Ван виставляла свої роботи в багатьох приватних галереях по всьому світу: в Азії (Шанхай),[7] в Європі (Лондон, Рим, Берлін, Париж і Відень ), в Північній Америці (Детройт,[11] Санта-Моніка, Лос-Анджелес, Монреаль, Чикаго і Нью-Йорк ). До найбільш важливих мистецьких заходів з її участю можна віднести «Still a Little Magic» (Сан-Франциско, 2008 рік), «Cachetes Colorados» (Мехіко, 2010 рік) і «A Moment in Time» (Галерея Саатчі, Лондон, 2016 рік ). У 2016 році на «Бієнале Артмоссфера» в Москві (Росія) вона виставляла тканий вовняний килим на основі своєї картини.[12]

У 2016 році Міс Ван провела свою першу інституційну художню виставку в Центрі сучасного мистецтва в Малазі під назвою "Для вітру в моїх волоссі".[5] На ній було представлено 39 її оригінальних картин на полотні. Artnet News називає виставку "цікавим дискурсом між світами образотворчого мистецтва і стріт-арту".

Критика

Тематика робіт Міс Ван викликає негативну реакцію з боку деяких феміністок через зображення жінок в її графіті.[4] Сама художниця відзначала, що теми для її робіт є більш особистими, ніж це здається глядачам. Також вона говорила, що живопис на стінах був способом показати свій бойкот традиційного світу мистецтва. Ряд критиків сприймають її зображення сексуальності і жіночності як потужну відмову від чоловічої переваги і мистецтва, в якому домінують чоловіки.[10] Її роботи також цінуються за зосередження на жінках і збільшення представництва жінок у вуличному мистецтві. Крім того, зображення повних жіночих фігур в творах Міс Ван розцінюється позитивно з позиції бодіпозитива.[13] Міс Ван вважається однією з найвідоміших жінок серед вуличних художників у світі, де жіноче представництво вкрай невелике .

Публікації

Книги з внеском Міс Ван

  • Wild at Heart (2012)
  • Twinkles (2011)

Книги з внеском Міс Ван

  • Pop Surrealism: What a Wonderfool World (2010)
  • Dorothy Circus Gallery Trilogy: Walk on the Wild Side (2013)

Примітки

  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  3. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  4. ↑ а б SWINDLE Magazine Interview with Miss Van. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 26 серпня 2019.
  5. ↑ а б в Miss Van's First Museum Show Opens in Malaga – artnet News. artnet News (англ.). 24 червня 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 26 серпня 2019.
  6. ↑ Waclawek, Anna. From graffiti to the street art movement : negotiating art worlds, urban spaces, and visual culture, c. 1970–2008. — http://spectrum.library.concordia.ca/976281/ : Concordia University, Phd Thesis, 2008.
  7. ↑ а б в Villarreal, Ignacio. Miss Van's first show at a museum on view at the Centro de Arte Contemporáneo of Málaga. artdaily.com (англ.). Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2019.
  8. ↑ Glaser, Katja. The 'Place to Be'for Street Art Nowadays is no Longer the Street, its the Internet // Street Art and Urban Creativity Scientific Journal : journal. — 2015. — Vol. 1, no. 2 (30 December). Архівовано з джерела 2 березня 2022. Процитовано 21 грудня 2020.
  9. ↑ Miss Van gallery. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 грудня 2020.
  10. ↑ а б Premont, Chantal (28 квітня 2013). Miss Van and the Evolution of the Feminine from Brick onto Canvas. CUJAH (англ.). Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 26 серпня 2019.
  11. ↑ DeVito, Lee. Murals in the Market artists address Shepard Fairey, Detroit, and more in inaugural fest. Detroit Metro Times (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2019.
  12. ↑ Harrington, Jaime Rojo & Steven (28 вересня 2016). A Moscow Street Art Biennale: Artmossphere 2016. Huffington Post (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 26 серпня 2019.
  13. ↑ Porteous, Freyia Lilian. Weekly Style Muse: Miss Van's Painted Ladies, Body Pos Pinups With Attitude. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 26 серпня 2019.

Посилання