Мірфак[3], також Альгеніб[3] (α Persei / Альфа Персея) — найяскравіша зоря у сузір'ї Персея. У перекладі з арабської «Мірфак ас-Сурая» — «лікоть», найближчий до Плеяд.
Мірфак знаходиться серед зоряного скупчення α Персея[en], відомого також як Melotte 20, яке добре видно в бінокль і містить багато слабких зір.
Відстань до Землі, визначена за допомогою тригонометричного паралаксу, складає приблизно 510 світлових років (160 парсек).[4]
Назва
Назва Мірфак походить від арабського слова «лікоть» і словосполучення «Мірфак-ас-Сурая». Воно відноситься до ліктя Плеяд.
Робоча група з назв зір (WGSN) Міжнародного Астрономічного Союзу (МАС) включила назву «Mirfak» до свого бюлетеня від 20 липня 2016 року.[5]
Друга назва зорі Альгеніб[3] (від арабського «Аль-джаніб», що означає «бік» або «сторона») однойменна зорі γ Пегаса для якої є основною назвою.
Характеристика
Мірфак має спектральний клас F5 Ib[1], на що вказує його належність до класу надгігантів та біло-жовтий колір.
Його маса в 8,5 разів більша за масу Сонця, а діаметр — більший в 68 разів. При ефективній температурі близько 6100 °С, ця зоря майже в 5 000 раз яскравіша за Сонце.
У 2010 році виміри променевої швидкості показали ймовірну наявність екзопланети, що обертається навколо зорі. Спостереження показали періодичну зміну радіальної швидкості зорі з амплітудою 708 ± 16 м/с. Планета вважається непідтвердженою, і, ймовірно, має масу не менше 6,6 мас Юпітера, при цьому обертається навколо Мірфака на відстані 0,97 астрономічних одиниць із періодом в 128 днів. Однак існування планети є сумнівним, тому що зміни радіальної швидкості можуть бути результатом зоряних плям або інших особливостей поверхні у поєднанні з ефектом обертання. Раніше дослідження повідомляли про варіації з періодами 87,7 або 77,7 днів, але ці дані не були підтверджені.[6]
Видимість
Мірфак відносно легко знайти на небі, тому що він розташований поруч із кількома знайомими візерунками зірок. Зоря розташована поблизу Кассіопеї, відомої своєю формою, яка нагадує латинську літеру W[7]. Для спостерігачів у середніх північних широтах Мірфак є циркумполярним, тобто він ніколи не заходить і видимий уночі протягом усього року[8].
Джерела