Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць (ІКОМОС, англ. ICOMOS — англ. International Council on Monuments and Sites) — міжнародна асоціація професіоналів, метою діяльності якої є збереження та захист культурної спадщини в усьому світі. Заснована 1965 року у Варшаві; базує свою діяльність на принципах, закріплених 1964 року Міжнародною хартією зі збереження та відродження пам'яток та історичних місць (Венеційська хартія)^[1].

Ідея, покладена в основу ІКОМОС, сформульована Афінською нарадою з питань відновлення історичних будівель (1931), зорганізованою Міжнародною музейною радою. Афінська хартія 1931 ввела поняття міжнаціональної спадщини.

У 1964 II Нарада архітекторів і спеціалістів з історичних будівель, відбулася у Венеції і узгодила 13 резолюцій. Перша створювала Міжнародну хартію зі збереження та відновлення пам'яток та історичних місць (відомішу як Венеційська хартія); друга, запропонована ЮНЕСКО, створила ІКОМОС для опікування цією хартією.

Нині ІКОМОС налічує 7500 членів. За рідкісними винятками, кожен член має бути компетентним у галузі збереження будівель і бути практиком у сфері архітектури, археології, інженерії, проектування, охорони культурної спадщини, археографії, історії.

Штаб-квартира організації міститься в Парижі.

• Бевз Микола — віце-президент Українського національного комітету ІКОМОС (УНК ІКОМОС) з грудня 2003 року

• Т. І. Катаргіна. Міжнародна рада з питань охорони пам'яток і визначних місць [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 708. — ISBN 978-966-00-1028-1.

• ICOMOS [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)