PROFILPELAJAR.COM

Муратов Михайло Володимирович
Муратов Михайло Володимирович
Муратов Михаил Владимирович
	Муратов Михайло Володимирович Муратов Михайло Володимирович
Народився	29 лютого (13 березня) 1908; Москва
Помер	30 серпня 1982 (74 роки); Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Місце проживання	Москва
Країна	СРСР
Діяльність	геолог
Alma mater	Московський університет
Галузь	Геологія
Заклад	Московський геологорозвідувальний інститут, Геологічний інститут АН СРСР
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук
Членство	Академія наук СРСР
Відомий завдяки:	Праці з проблем теоретичної тектоніки
Нагороди
	Член-кореспондент АН СРСР, Голова Міжвідомчого тектонічного комітету АН СРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муратов.

Муратов Михайло Володимирович (рос. Муратов Михаил Владимирович) (* 29 лютого (13 березня) 1908(19080313), Москва — 30 серпня 1982, Москва), радянський геолог, член-кореспондент АН СРСР (1962).

Закінчив Московський університет (1930). Завідувач кафедрою історичної та регіональної геології Московського геологорозвідувального інституту (з 1959), старший науковий співробітник Геологічного інституту АН СРСР (з 1957), голова Міжвідомчого тектонічного комітету АН СРСР (з 1965).

Основні праці з проблем теоретичної тектоніки, зокрема з питань тектонічної будови складчастих поясів світу. Муратов — один з укладачів і редакторів тектонічних та геологічних карт СРСР, Європи і світу. Державна премія СРСР (1951 і 1969) за роботу «Тектоніка та історія розвитку Альпійської геосинклінальної області півдня Європейської частини СРСР і суміжних країн» (1949), за участь у складанні «тектонічних карти Євразії» в масштабі 1: 5 000 000 і монографії «Тектоніка Євразії» (1966). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.

Джерела

[[https://web.archive.org/web/20101220024931/http://bse.sci-lib.com/article079085.html Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.] Муратов Михаил Владимирович, ВРЕ]

Бібліографія

Найголовніші епохи складчастості і мегастадії розвитку земної кори, «Геотектоніка», 1965, № 1;
Найголовніші структурні елементи материків, їх взаємовідносини і вік, у книзі: Міжнародний геологічний конгрес. 24 сесія. Доповіді радянських геологів. Проблема 3. Тектоніка, М., 1972.
Короткий нарис геологічної будови Кримського півострова. Москва: Держгеотехвидав, 1960. — 208 с.
Походження материків і океанічних западин М.: Наука, 1975.
В книзі Геологія СРСР, Том VIII. Крим, Частина 1. Геологічний опис:
- Основні риси геологічної будови та історії Криму і Чорного моря;
- Стратиграфічні комплекси Криму;
- Верхньоюрський (келловейській) вулканізм;
- Короткий огляд історії розвитку уявлень по тектоніці Криму;
- Основні риси будови мегантиклінорія гірського Криму і його обмеження;
- Туакське підняття;
- Край Східно-Кримського синклінорія в районі Феодосії;
- Північно-західне і північне крила мегантиклінорія гірського Криму;
- Основні риси будови Керченського півострова;
- Південно-східна частина Керченського півострова;
- Вік та походження складок Керченського півострова;
- Основні тектонічні елементи.

Література

B. M. Цейслер 100 лет со дня рождения профессора М. В. Муратова, Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел геологический; Издательство Московского государственного университета, — 2008, ISSN 0366-1318, т. 83, № 6, стр. 65-67.