4 листопада2011 року, до 200-ліття від Дня народження о. Маркіяна Шашкевича, відбулося відкриття та освячення українського письменника і культурного діяча в Народному домі села Деревня. Тут зібрані автентичні матеріали. Автором експозиції є український художник Орест Скоп. Одразу ж після відкриття відбулася презентація перевиданої книги «Русалка Дністровая»[1].
12 листопада2011 року, з нагоди відзначення 200-ліття Маркіяна Шашкевича, у с. Нестаничах, де протягом 1838—1841 років Шашкевич був парохом місцевої греко-католицької церкви, відбулося урочисте відкриття та освячення «Музею-садиби Маркіяна Шашкевича», який розміщено в колишній плебанії, збудованій 1904 року. Проєкт реконструкції старої плебанії в музей-садибу розробив відомий художник Орест Скоп. Експозиція музею формувалася з надходжень Львівського державного історичного архіву, бібліотек імені Василя Стефаника та імені М. Драгоманова, львівського музею «Русалки-Дністрової». Експозиція в одній з кімнат музею повністю складається з речей, наданих місцевими мешканцями, які з ентузіазмом сприйнявши створення в селі музею, приносили речі, які були пов'язані з діяльністю М. Шашкевича у Нестаничах. Найбільшою гордістю музею є унікальні зразки галицького сакрального малярства, ікони народних майстрів, що датуються кінцем XVII – початком XVIII століть[2].
Отець Маркіян Шашкевич був парохом села Новосілки протягом 1842–1843 років. Саме у Новосілках він помер внаслідок тяжкої хвороби. Також на місцевому цвинтарі збереглося місце його першого поховання, де встановлений пам'ятник. 13 листопада2011 року, до 200-ліття від дня народження о. Маркіяна Шашкевича, в приміщенні старої школи села Новосілки відкритий музей[3]. Наказом управління культури Львівської облдержадміністрації № 161 від 22 листопада2012 року музею о. Маркіяна Шашкевича в с. Новосілки присвоєно звання «Народний»[4].
Створено у 1986 році на місці колишньої садиби дідуся Шашкевича по маминій лінії — отця Романа Авдиковського. Будівлю (хата, стодола, комора) відновлено на основі архівних даних та літературних джерел і аналогів типових садиб першої половини XIX століття. Від часів Шашкевичів тут є залишки саду, криниця і старий дуб[5].
