Музеї Башкортостану — сукупність музеїв федерального, регіонального, муніципального значення, розташованих на території Республіки Башкортостан.
Історія
Музейна справа в Башкортостані розвивалась починаючи з відкриття у 1864 році першого Уфимського губернського музею[1] до створення великої музейної мережі у Башкортостані. У 1919 році був відкритий Уфимський мистецький пролетарський музей Жовтневої революції (нині Башкирський державний художній музей імені М. В.Нестерова), а у Стерлітамаці — міський історико-краєзнавчий музей (ІКМ).
До кінця 70-х років XX століття в Башкирській АРСР було 5 державних музеїв, близько 400 громадських та шкільних музеїв. Державні музеї були у віданні Міністерства культури БАРСР.
80-ті роки в Башкирській АРСР були роками «музейного буму»: у 1978 році був створений музей С. Т. Аксакова, в 1979 році створено 3 громадських музеї — Белебеївський ІКМ, Баймацький ІКМ і музей К. А. Хакімова в селі ДюсяновоБіжбуляцького району. У 1980 роки — Октябрський та Учалінський історико-краєзнавчі музеї. У 1981 році був створений музей М. Акмулли.
Постановою Ради міністрів БАРСР № 275 від 11 листопада 1984 року на базі Республіканського краєзнавчого музею та міського краєзнавчого музею у Стерлітамаці був створений Башкирський державний об'єднаний музей, в який увійшли головний музей в Уфі та 11 філій по республіці.
У 1989 році число музеїв досягла 18, включаючи Дюртюлинський, Туймазинський, Ілішевський, Мелеузівський історико-краєзнавчі музеї, музеї Салавата Юлаєва в селі Малояз Салаватською району, музей Героя Радянського Союзу М. Х. Губайдулліна в селі Уршакбашкарамали Міякинського району. У 1993 році їх стало 36, включаючи Музей етнографії народів Башкортостану і Музей інтернаціональної дружби, в 1999 році — 57. У 1994 році був відкритий Музей Ахмет-Закі Валіді. Були відкриті нові експозиції в Дюртюлинському, Ілішевському, Туймазинському, Біжбуляцькому, Сібайському, Хайбуллінському історико-краєзнавчих музеях.
У 1997 році був створений Літературний музей Республіки Башкортостан (Національний літературний музей РБ) з 14-ма літературних музеїв-філій Національного музею. У 1999 році створено Республіканський музею Бойової слави, а 2002 році відкрився Музей 112-й башкирської кавалерійської дивізії . У 2002 році створено Музей історії парламенту Республіки Башкортостан.
За ініціативою громадськості були створені літературні музеї імені З.Біїшевої в Кугарчинському, Г. Ібрагімова в Аургазинському, Фатіха Каріма в Біжбуляцькому, Булата Імашева в Біжбуляцькому, Г. Галієва (Батирші) в Балтачевському районах, Калтасинський, Кумертаузький, Стерлібашевський, Гафурійский, Іглінський історико-краєзнавчі музеї та інші.
У даний час в Башкортостані 1076 музеїв, із них: 24 державних, 103 муніципальних, 210 відомчих, 4 приватних і 724 загальноосвітніх установ.
Міністерство культури відає на 1 січня 2013 року 94 музеями, в тому числі 25 державними і 69 муніципальними музеями[2]. У них зібрано близько 650 тисяч предметів, що представляють історичну та культурну цінність.
За підпорядкуванням музеї Башкортостану поділяються на музеї федерального значення, регіонального значення та муніципального значення.
За експозиціями поділяються на художні, літературні (музей М. Цвєтаєвої), історико-краєзнавчі, політичні, меморіальні, професійні (Ішимбайський музей народної освіти, Музей історії розвитку освіти, Музей історії судноплавства, Музей МВС РБ).
Також у Башкортостані існують приватні, шкільні, університетські та інші музеї освітніх закладів, музеї корпорацій. Так музей ВАТ «Газпром нафтохім Салават» знаходиться в БК «Нафтохімік» у Салаваті.
Акбулатов И. М. Новый статус обязывает // Соотечественник. 1997. № 7. с.42.
Акманов И. А. Памятные места Уфы. Уфа. Китап, 2000.
Атлас туристических ресурсов Республики Башкортостан. Уфа, 2007. 276 с.
Бикмеев М. А. Школьные музеи Башкортостана, их задача, роль и значение в совершенствовании образовательной системы республики. Учебно-методическое пособие. Уфа: БИРО, 2006.
Богуславский С. Р. Школьный литературный музей-клуб. М., 1989.
Башкортостан: краткая энциклопедия. Уфа, 1996.
Валиуллин Г. Ф. Музейная педагогика историко-краеведческого музея (теория и практика). Уфа, 2005.
Валиуллин Г. Ф. Музейно-педагогическая технология историко-краеведческого музея. Уфа, 2008.
Валиуллин Г. Ф., Макарова В. Н., Рамазанова Л. А. Национальный музей Республики Башкортостан. Путеводитель. Уфа: Информреклама, 2008.
Чванов М. А. Корни и крона. Уфа, 1991 с.201-209.
Чижик Э. Л., Ахмеров Р. Б. Башкирский республиканский краеведческий музей. Уфа, 1968 с.4-9