PROFILPELAJAR.COM

Морські черепахи

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Зауропсиди (Sauropsida)
Ряд:	Черепахи (Testudines)
Підряд:	Морські черепахи (Chelonioidea)
Родина:	Морські черепахи (Cheloniidae) Oppel, 1811

Роди

Довгоголова морська черепаха (Caretta)
Зелена морська черепаха (Chelonia)
Бісса (Eretmochelys)
Морська черепаха Рідлі (Lepidochelys)
Пласкоголова морська черепаха (Natator)

Посилання

Вікісховище:	Cheloniidae
Віківиди:	Cheloniidae
EOL:	8123
ITIS:	173828
NCBI:	8465
Fossilworks:	37695

Морські черепахи^[1] (Cheloniidae) — родина великих морських черепах, що мають обтічний серцеподібний або овальний панцир, покритий роговими щитками, і кінцівки, що не втягуються, перетворені на ласти. Велика голова не забирається під панцир. Як ясно з назви групи, всі ці черепахи — мешканці морських просторів.

Анатомічна будова

Впродовж десятків мільйонів років, починаючи з мезозойської ери, будова морських черепах залишалася практично незмінною. Для їх зовнішнього вигляду характерна наявність плоского обтічного спинно-черевного панциря, двох задніх лап і розвинених передніх ласт. Різні представники черепах даної родини відрізняються деталями анатомічної будови: префронтальною лускою, кількістю і формою щитка карапакса і іншими.

Спосіб життя і розмноження

Морські черепахи володіють неабиякими здібностями в навігації, імовірно орієнтуючись по магнітному полю Землі. Вони здатні безпомилково повернутися на місце свого народження після багатьох років. Особливо виділяється тихоокеанська черепаха Рідлі (Lepidochelys olivacea): представники цього виду збираються для спаровування в один день на якомусь пляжі і багато тисяч черепах практично одночасно відкладають мільйони яєць; даний феномен відомий як «arribada» (ісп. пришестя). Атлантична черепаха Рідлі (Lepidochelys kempii), що знаходиться на межі зникнення, загалом розмножується всього лише на одному пляжі світу, що знаходиться в Коста-Риці.

Середня тривалість життя морських черепах зазвичай становить близько 80 років. Статева зрілість у самок наступає приблизно в 30 років, коли вони перший раз в житті повертаються на пляж, де колись вилупилися. Протягом всього періоду гніздування, який трапляється раз в два або чотири роки, самка відкладає від чотирьох до семи кладок кількістю 150—200 яєць. Спаровування черепах відбувається у воді, в прибережній зоні, часто кількість сперми, отриманої самкою, вистачає на декілька кладок.

Іноді в кладках зустрічаються незапліднені яйця, але нечасто. Інкубаційний період триває близько двох місяців і безпосередньо залежить від температури піску, в який зарита кладка. Так само від температури залежить і майбутня стать черепашок, самці народжуються лише в певному температурному «поясі», поза яким вилуплюються самки (або дитинчата гинуть унаслідок дуже низької або високої температури). По закінченню інкубаційного періоду, маленькі черепахи пробивають шкаралупу спеціальним яєчним зубом і вибираються на повітря крізь товщу піску.

Спосіб створення кладки однаковий серед всіх видів морських черепах: самка шукає відповідне місце на пляжі і починає розгрібати пісок задніми лапами, поки не утворюється кругла виїмка 40—50 сантиметрів в глибину. У цю ямку самка і відкладає яйця (їх кількість залежить від багатьох чинників), після чого засипає піском і акуратно утрамбовує, роблячи кладку якомога більш непомітною. Весь процес займає близько години, після чого самка повертається в океан і більше не піклується про своє потомство.

Вже на першому етапі смертність серед дитинчат, що вилупилися, надзвичайно висока. Більшість черепашенят, що вибралися з піску, так ніколи і не досягнуть пелагічних вод, оскільки більшість з них буде з'їдена сухопутними хижаками, а інших чекатимуть морські. Відсоток черепах, що досягають статевої зрілості, на кожну кладку не перевищує сотих доль, що є серйозною перешкодою до відновлення їх популяції.

Впродовж достатнього довгого часу процес дорослішання морських черепах був мало вивчений. Проте за останні 20 років відбулися істотні переміщення у вивченні зеленої морської черепахи, і в 2007 році було доведено, що перші п'ять років після свого народження зелені черепахи проводять в так званих саргасових «ложах» (англ. Sargassum bed), крупних вільно-плаваючих водоростевих утвореннях. В умовах відсутності «лож», черепахи швидше за все проводять перші роки життя поблизу пелагічного апвелінгу вод. Характерною особливістю поведінки морських черепах на той момент є хижий спосіб життя, вони харчуються зоопланктоном і дрібним нектоном, а після даного етапу життя практично всі черепахи стають травоїдними.

Таксономія

Філогенія

Філогенічна кладограма, створена за Lynch and Parham (2003)^[2] and Parham and Pyenson (2010).^[3]

Pancheloniidae (=Cheloniidae sensu lato)

†Toxochelys

†Mexichelys

†Lophochleyinae

†Euclastes

†Argillochelys

†Eochelone

	†Erquelinnesla

	†Pacifichelys

†Puppigerus

Cheloniidae (sensu stricto)

†Syllomus

†Procolpochelys

	Chelonia mydas

	Natator depressus

Eretmochelys imbricata

Carettini

Lepidochelys

	Lepidochelys kempii

	Lepidochelys olivacea

Caretta caretta

Викопні роди

Монети з зображенням черепах

Черепаха на монеті Кабо-Верде

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морські черепахи (родина)

Примітки

↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 209.
↑ Lynch, S.C.; Parham, J.F. (2003). The first report of hard-shelled sea turtles (Cheloniidae sensu lato) from the Miocene of California, including a new species (Euclastes hutchisoni) with unusually plesiomorphic characters (PDF). PaleoBios. 23 (3): 21—35.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
↑ James F. Parham; Nicholas D. Pyenson (2010). New Sea Turtle from the Miocene of Peru and the Iterative Evolution of Feeding Ecomorphologies since the Cretaceous. Journal of Paleontology. 84 (2): 231—247. doi:10.1666/09-077R.1.
↑ Myers, T.S., Polcyn M.J., Mateus O., Vineyard D.P., Gonçalves A.O., & Jacobs L.L. (2017). «A new durophagous stem cheloniid turtle from the lower Paleocene of Cabinda, Angola.» Papers in Palaeontology 1-16.
↑ Danilov, I.G.; Averianov, A.O; Yarkov, A.A. (2010). Itilochelys rasstrigin gen. et sp. nov., a new hard-shelled sea turtle (Cheloniidae sensu lato) from the Lower Palaeocene of Volgograd Province, Russia (PDF). Proceedings of the Zoological Institute RSA. 314 (1): 24—41. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 30 червня 2019.