Морська піхота ВМФ Російської Федерації — рід берегових військ ВМФ, призначений і спеціально підготовлений для ведення бойових дій в морських десантах, а також для оборони військово-морських баз, важливих ділянок узбережжя і берегових об'єктів.
Завдання
Морська піхота в десантних операціях може діяти самостійно з метою захоплення пунктів базування військово-морських сил противника, портів, островів, окремих ділянок узбережжя супротивника. У випадках, коли основу десанту складають частини сухопутних військ, морська піхота висаджується в передових загонах для захоплення пунктів і ділянок на узбережжі та забезпечення висадки на них головних сил десанту.
З'єднання і підрозділи морської піхоти висаджуються на берег з десантних кораблів і катерів, а також десантуються вертольотами корабельного і берегового базування при вогневої підтримки кораблів і авіації. В окремих випадках морська піхота може долати водні простори своїм ходом на плаваючих машинах (в більшості випадків на бронетранспортерах).
У Росії морська піхота з'явилася в 1705, коли в ході Північної війни 1700-1721 рр. розгорнулася збройна боротьба в приморських і острівних районах. З'єднання і частини морської піхоти неодноразово розформовувалися і відтворювалися. Новостворені в 1939 р з'єднання і частини морської піхоти в ході Радянсько-німецької війни широко застосовувалися в десантний діях і обороні баз флотів. У післявоєнні роки вони були розформовані і з'явилися в складі ВМФ на початку 1960-х рр.
874-й окремий батальйон морської піхоти (на БТР-80)
876-й окремий десантно-штурмовий батальйон (матроси ДШБ діють у трьох середовищах: на суші, на морі і у повітрі; під час висадки десанту бійці ДШБ йдуть у першій хвилі; частина батальйону десантується парашутним способом у тил супротивника, яки захищає узбережжя).
886-й окремий розвідувально-десантний батальйон (розвідка полку; діє разом із ДШБ).
125-й окремий танковий батальйон (на озброєнні танки Т-72 і Т-80)
1611-й окремий самохідний артилерійський дивізіон (самохідні артилерійські установки «Гвоздика»)
1591-й окремий самохідний артилерійський дивізіон (установки «НОНА-СВК»; установки на плаваючому шасі БТР-80 і БТР-Д, тому може забезпечувати вогневу підтримку десенту з перших хвилин висадки, може вести вогонь на плаву).
1617-й окремий зенітний ракетний артилерійський дивізіон (установки «Шилка», «Тунгуска»; дивізіон призначений для прикриття від повітряного противника бойових порядків десанту, оборони плацдарму висадки; машини, що стоять на озброєнні не плавають, тому у десанті йдуть другим ешелоном, коли великі десантні кораблі можуть наблизитись до берега).
рота десантно-висадочних засобів
інженернр-десантна рота
рота зв'язку
ремонтна рота
рота матеріального забезпечення
75-й військово-морський лазарет (у складі мобільний підрозділ для дій у бойових порядках десанту)
180-й окремий морський інженерний батальйон
Окремі підрозділи МП ПФ:
1062-га окрема рота супроводу військових вантажів
окрема рота охорони і супроводу військової комендатури гарнізону Сєвєроморськ
311-та окрема рота охорони морської піхоти
взвод охорони розрахунку бойового застосування (м. Сєвєроморськ)
211-й окремий батальйон охорони (м. Оленєгорськ-2 РТБ ПФ)
536-й окремий береговий ракетний артилерійський полк (с. Олєнья Губа[ru])
У 1990 році морська піхота Тихоокеанського флоту налічувала 5 тисяч осіб (55-та дивізія морської піхоти). Зараз МП ТОФ налічує 1,5 тисячі осіб у 155-й бригаді МП і 1,2 тисячі у 3-му полку МП (колишня 40-ва мотострілецька бригада — залишки 22-ї мотострілецької дивізії: передана до складу морської піхоти 6 серпня 2007 року і 1 грудня 2009 року переформована у полк). 1 червня 2009 року 55-ту дивізію МП ТОФ переформували у 155-ту бригаду МП ТОФ (раніше були ліквідовані танковий, артилерійський та зенітний ракетний полки)[1][2].
Окрім 155-ї бригади, ТОФ має ще один полк МП[1]: 390-й полк морської піхоти, 165-й полк морської піхоти, 921-й артилерійський полк і 923-й зенитний ракетний полк колишньої 55-ї дивізії морської піхоти розформовані[3].
.svg)