Молода курсантка Академії ФБР Кларіс Старлінг за завданням начальника відділу психології Джека Кроуфорда, намагаючись залучити до співпраці серійного вбивцю-людожера Ганнібала Лектера, перебуває в психіатричній лікарні штату Меріленд. Завдяки інформації, отриманій від Лектера, Старлінг знаходить голову невідомого в машині однієї з жертв Лектера — флейтиста Бенджаміна Распейла.
Кроуфорд намагається знайти серійного вбивцю Буффало-Білла, що здирає зі своїх жертв шкіру. Лектеру відомо, хто вбивця (їх познайомив Распейл), проте він відбувається лише натяками, що допомагають обмежити критерії пошуку в обмін на спогади з дитинства Старлінг. Тим часом маніяк викрадає Кетрін Мартін, дочку сенатора від штату Теннессі. ФБР відомо, що маніяк тримає жертви в полоні кілька днів, а потім їх вбиває. Кроуфорд блефує, роблячи через Старлінг пропозицію Лектеру про пом'якшення умов утримання нібито від імені сенатора. Честолюбний головлікар лікарні Чілтон підслуховує розмову Лектера і Старлінг і сам зв'язується з сенатором Мартін. Сенатор, дуже впливова й рішуча жінка, домагається переведення Лектера в штат Теннессі. Лектер погоджується на угоду: камеру в федеральній в'язниці з вікном, книги і роботу з психоаналітиком в обмін на інформацію про вбивцю. Лектер називає його ім'я: Біллі Рубін.
Плани Лектера збуваються: він убиває своїх охоронців і втікає. Використовуючи інформацію Лектера про те, що вбивця — психопат, який вважає себе транссексуалом і отримав відмову в клініках, де роблять операції зі зміни статі, так як не пройшов психологічних тестів, Кроуфорд виходить на Джейма Гамба і віддає наказ групі захоплення. Старлінг досліджує минуле Фредерики Біммел, однієї з жертв Буффало-Білла, і приходить до висновку, що він — кравець, котрий шиє вироби зі шкіри вбитих ним жінок. Вона приїжджає в будинок покійної місіс Ліпманн, колишньої роботодавиці Фредерики, і застає там самого Гамба, який успадкував статок місіс Ліппман. Старлінг, здогадавшись, що господар будинку і є Буффало-Білл, намагається заарештувати його, але той ховається у підвалі. Вона переслідує вбивцю, тоді він вимикає світло, а сам одягає інфрачервоні окуляри й крадеться слідом, готовий покінчити з дівчиною. Старлінг стріляє на звук курка револьвера й вбиває маніяка. Кетрін Мартін здобуває свободу. Лектер пише лист Старлінг, сподіваючись дізнатися, чи переслідують її крики ягнят, яких вона в дитинстві намагалася врятувати від забою.
Літературне значення
Роман мав великий успіх. Дитячий письменник Роальд Даль отримав велике задоволення від роману, описавши його як «тонку, жахливу і чудову, найкращу книгу, яку я читав за довгий час». Письменник Девід Фостер Воллес використовував цю книгу як частину своєї навчальної програми під час викладання в коледжі Помони, а згодом включив її, а також «Червоного дракона» Гарріса до свого списку десяти улюблених романів.[1] Джон Даннінг каже про «Мовчання ягнят»: «Це просто найкращий трилер, який я читав за останні п'ять років».[2]
Деякі критики та трансгендерні активісти засудили роман як трансфобний та гомофобний через зображення Буффало Білла,[3] через що були протести проти екранізації, коли вона вийшла на екрани.[4] Книга була розкритикована феміністичною авторкою Джулією Серано за представлення транссексуалізму як психозу, незважаючи на те, що Гарріс наполягав у тексті, що Джейм Ґамб не був справжнім транссексуалом.[5]
