PROFILPELAJAR.COM

Микола Сенявський
Микола Сенявський
Псевдо	Mikołaj Sieniawski
Народився	1520 ; Бережани (замок)
Помер	перед 12.5.1584
Поховання	Q130601342?
Громадянство	Корона Польська
Місце проживання	Бережани
Діяльність	дипломат
Посада	кам'янецький каштелян; стрийський староста
Військове звання	польний гетьман коронний
Рід	Сенявські
Батько	Миколай Сенявський
Мати	Katarzyna Koład
Родичі	брати Геронім та Рафаїл Сенявські
Брати, сестри	Геронім Сенявський і Рафал Сенявський
У шлюбі з	Anna Sapiehad
	Герб; Герб Леліва
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Миколай Сенявський.

Микола Сенявський (пол. Mikołaj Sieniawski; пом. перед 12 травня 1584^[2]^[3]) — шляхтич, військовик, державний діяч Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.

Життєпис

Син великого коронного гетьмана Миколи Сенявського та його дружини Катажини з Ко́лів (primo voto Язловецька) (пом. до 1544) — доньки підкоморія галицького, польного коронного гетьмана Яна Ко́ли, вдови Теодорика Язловецького-молодшого (пом. по 1544 р., внук Теодорика Бучацького-Язловецького), старший брат Рафаїла Сенявського.

Був співвласником Бережан. Мав посаду польного коронного гетьмана з 1569 року, каштеляна Кам'янця-Подільського (з 1576 року), стрийського старости (в 1567 році Львівський латинський архієпископ Станіслав Сломовський був одним з комісарів короля при передачі староства М. Сенявському^[4])^[5]. У червні 1575 року маршалок великий коронний Анджей Опалінський заставив йому частину Рогатинського староства. Під час виправ С. Баторія мав квартальну гетьманську плату 350 злотих.^[2]

За його розпорядженням після наказу короля С. Баторія на львівській площі Ринок прилюдно стратили правителя Молдавського князівства Янку V Сасула.^[6]

Був похований у своїй головній резенції — Бережанах^[2] — в родинній каплиці—усипальниці Сенявських — костелі Святої Трійці Бережанському замку.^[7]

Сім'я

Був одружений, дружина — Ганна Сапіга (шлюб близько 1560 р., донька Михайла Сапіги, внучка маршалка Великого князівства Литовського Івана Сапіги^[8]) — вдова житомирського старости князя Андрія Пронського). Діти: