Ми так любили одне одного

Ми так любили одне одного
італ. C'eravamo tanto amati
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдрама, кінокомедія
РежисерЕтторе Скола
ПродюсерПіо Анджелетті
Адріано де Мікелі
СценаристAge & Scarpelli
Етторе Скола
У головних
ролях		Ніно Манфреді
Вітторіо Гассман
Стефанія Сандреллі
Стефано Сатта Фльорес
ОператорКлаудіо Чірілльо
КомпозиторАрмандо Тровайолі
ХудожникЛучано Річчеріd Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяDeantir
Delta
Тривалість120 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
Рік1974
Касові збори29 371 350 $ Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0075793
РейтингIMDb: 8.0/10 stars

«Ми так любили одне одного» (італ. C'eravamo tanto amati) — італійський драматичний фільм 1974 року режисера Етторе Скола. У фільмі відображені майже 30 років італійської історії та ряд кінематографічних ідей з пошани до італійських кінорежисерів Вітторіо Де Сіка, Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Роберто Росселліні і французького режисера Алена Рене. Фільм здобув ряд призів на міжнародних кінофестивалях і згодом був внесений до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти, від післявоєнних до вісімдесятих років.

Фільм присвячений Вітторіо Де Сіка, який помер у час створення фільму.

Сюжет

У фільмі показана 30-ти літня історія про трьох товаришів Антоніо (Ніно Манфреді), Джанні (Вітторіо Гасман) і Нікола (Стефано Сатта Фльорес), які познайомилися і зблизилися у партизанському загоні під час Другої світової війни. Після війни їх шляхи розійшлися, Нікола живе в Ночера-Інферіоре (Південна Італія), Антоніо в Римі і Джанні в Павії. Єдине, що їх пов'язує тепер, це любов до Лючії (Стефанія Сандреллі), в яку вони по черзі закохуються. Та хто буде тим, з ким вона пов'яже своє життя. Чи вдасться їм — колишнім друзям і Лючії зберегти любов, яка колись об'єднувала їхні серця.

Ролі виконують

Нагороди

Примітки

Посилання