PROFILPELAJAR.COM

Мечислав Орлович
Мечислав Орлович
Народився	17 грудня 1881 ; Комарно, Q11825732?, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	4 жовтня 1959 (77 років) ; Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	географ
Alma mater	юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий ступінь	доктор філософії
Знання мов	польська
Автограф
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Д-р Мечислав Орлович (пол. Mieczysław Orłowicz, 17 грудня 1881(18811217), Комарно — 4 жовтня 1959, Варшава) — польський географ, етнограф, краєзнавець і популяризатор туризму, доктор права. Автор багатьох статей, нотаток, рецензій з туризму і краєзнавства.

Життєпис

Народився в сім'ї нотаріяльного практиканта (з 1895 року — нотара) Міхала Орловича та його дружини Емілії з Красіцьких. Дитинство провів під опікою матері та її родини в Прухніку коло Ярослава. У цей час батько для кращого заробітку виїхав до США. Навчався в гімназіях Ярослава (1891-1895), Самбора (1895-1896), Хирова (1896-1899), де 1899 року склав екзамени на атестат зрілості. Записався навчатися у 1899-90 навчальному році (потім — випускник) до Університету Яна Казимира у Львові^[2] (Львівський національний університет імені Івана Франка) і одночасно у торговельній академії Відня. Відвідував лекції з історії мистецтва, географії, історії у Львові та Кракові. 1904 року почав організовувати екскурсії по Татрах. 1906 року став доктором права.

Був одним із засновників Академічного туристського клубу у Львові (1906 р.) — перша академічна організація туризму в Польщі, організував перший Національного олімпійського комітету в Польщі (з 1930 року, був його віце-президент), брав участь у створенні польських Хостел Асоціації, автор понад 150 путівників, у тому числі по Львову та Галичині. Служив у польській армії під час польсько-української війни 1918—1919 років.^[3]

Під час ІІ-ї світової важко захворів, його бібліотека, зібрані ним рукописи, архів світлин були знищені після придушення Варшавського повстання.

Працював у 1919—1932 рр. референтом з туризму у Міністерстві громадських робіт, а в 1932—1939, від 19 жовтня 1945 до 1952 — референтом у туристичному відділі Міністерства шляхів сполучення. Від 1952 року до смерті працював в Комітеті туристичних справ Президії уряду, був членом Комісії з краєзнавства та туризму при міністерстві освіти ПНР.^[2]

Помер 4 жовтня 1959 році (у 78-річному віці), похований у Варшаві на Алеї заслужених^[4] кладовища на Повонзках.

Його іменем названі вулиця у польській столиці, туристичні шляхи, будинок туристів і туристичний клуб.

1970 року у Варшаві вийшла посмертна книга Орловича «Мої туристичні спогади».

Увіковічнення пам'яті

На знак визнання заслуг Мечислава Орловича перевал у Західних Бещадах (перевал М. Орловіча) та Головний судетський маршрут.

Путівники

Ілюстрований путівник по Східних Карпатах Галичини, Буковині й Угорщині. — Львів, 1914
Polska Biblioteka Turystyczna, seria przewodników 16 tyt. 1920—1925, nakład Ministerstwo Robót Publicznych, Wydział Turystyki, wydawca «Książnica Polska Tow. Naucz. Szk. Wyższ.» Lwów-Warszawa, red. i autor dr. M.Orłowicz.^[5]^[2]
Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Slasku Cieszynskim.— Lwów, 1919 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Ilustrowany przewodnik po Lwowie, Lwów, 1920; призначався для вояків Війська польського^[3]
Ilustrowany przewodnik po województwie pomorskiem. — Lwów, 1924 [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925; друге видання
Ilustrowany przewodnik po Gdańsku wraz z terytorjum Wolnego Miasta. — Warszawa, 1928 [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
Ilustrowany przewodnik po Mazurach Pruskich i Warmii, Agencja Wydawnicza «Remix», Olsztyn, 1991, ISBN 83-900155-0-1
Przewodnik po Wojewodztwie Tarnopolskim. — Nakladem Wojewodzkiego Towarzystwa Turystyczno-Krajoznawczego w Tarnopolu, 1929 [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Ілюстрований путівник по Волині. — Луцьк, 1929
Zakopane, 1930
Toruń. — Warszawa, 1948 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
d:Track:Q96022943
↑ ^а ^б ^в Wiesław Bieńkowski [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.]. Mieczysław Orłowicz [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 211–213. (пол.)
↑ ^а ^б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Wydanie drugie, rozszerzone. Książnica-Atlas. — Lwów—Warszawa : Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze, 1925. — 280 s. (Polska Biblioteka Turystyczna, nr 13) (пол.)
↑ Zwiedzanie Cmentarza Powązkowskiego. Aleja Zasłużonych [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] / 70. Mieczysław Orłowicz (1881—1959)
↑ Adam Czarnowski^[pl]. Biblioteczki i biblioteki krajoznawcze oraz turystyczne [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

Bieńkowski W. Orłowicz Mieczysław (1881—1959) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 211—213. (пол.)