У 1928—1939 і 1945 рр. — науковий співробітник Ягеллонського університету, з 1949 р. — професор цього університету; водночас Клімашевський працював професором Вроцлавського університету. У 1952—1978 роках був директором Інституту географії Ягеллонського університету, а в 1953—1968 роках — директором Інституту географії Польської академії наук. У 1964—1972 роках був ректором Ягеллонського університету.
Редактор наукових журналів «Prace Instytutu Geograficznego Uniwersytetu Jagiellońskiego» (Праці Географічного інституту Ягеллонського Університету) (1960—1978) та «Folia Geographica» (1968—1981). Крім польських академій, Клімашевський також належав до закордонних, зокрема до Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (з 1961), Саксонської академії (з 1966), Фінської академії (з 1970), Югославської академії (з 1974) та Шведської Королівської академії наук (з 1981).
Званням почесного члена його нагородили й інші географічні товариства (серед них: польські, нідерляндські, бельгійські та радянські).
У 1965—1972 роках позапартійний депутат Сейму ПНР 4-5 каденції; у червні 1965 року обраний членом Державної ради ПНР, а в грудні того ж року — заступником голови Державної ради ПНР (перебував на посаді до березня 1972 року). У 1967—1972 роках голова ради Товариства зв'язку з польською діаспорою за кордоном «Polonia».
У червні 1968 року став членом Почесного комітету вшанування 500-річчя дня народження Миколи Коперника[3]. Як заступник голови Державної ради Клімашевський представляв ПНР на похоронах колишнього президента СШАДуайта Ейзенхауера в 1969 році та на вшануванні 2500-річчя Перської імперії в 1971 році.
