Мечеть Мухаммеда (азерб.Məhəmməd məscidi відома також як Синик-калу (азерб.Sınıqqala məscidi — «пошкоджена вежа»[1]) — мечетьXI століття, розташована в історичній частині міста Баку, Ічері-шехер .
Історія
Назва «Синик-кала» мечеть отримала після подій 1723 року, коли військова ескадра російських військ, що складалася з 15 кораблів і очолювана генералом Михайлом Матюшкіним, підійшла з боку моря до міста і вимагала його здачі. У відповідь на знехтуваний ультиматум російські кораблі стали бомбити місто. Один зі снарядів влучив у мінарет мечеті і пошкодив його[2][3] . В ту ж мить піднявся сильний штормовий вітер і поніс парусні судна росіян далеко в море. Населення міста сприйняло це, як божий захист від іноземних загарбників. З тих пір і до середини XIX століття мінарет мечеті не відновлюються, як символ опору[4] .
Арабомовний напис, що зберігся біля дверного отвору на північній стіні мечеті свідчить, що мечеть побудована устадом-раїсом Мухаммедом, сином Абу-Бекра в 471 році гіджри (1078/1079 рр.). Тобто будівельник був не тільки майстром (Устад), але і раїсом — главою корпорації ремісників[1].
Мінарет
Мінарет примикає до мечеті, побудованій на місці більш давньої, йому сучасної, план якої повторює план початкової. Стовбур мінарету — кремезний, злегка зменшується. Побудований з ретельно обтесаного каменю. Огороджений кам'яними плитами балкончик для муедзина — шерефе підтримують грубуваті, сплощені сталактити карнизу. Завершує стовбур ребристий купол. Усередині стовбура в'ються вузенькі гвинтові сходи. Під карнизом архаїчним куфі написана в'язь коранічного напису. Відзначається, що цей напис і плетіння геометричного орнаменту на плитах парапету балкончику оживляють суворість вигляду мечеті[1] .
Мінарет зведений з місцевого каменю-вапняку грубої тески на вапняному розчині, причому окремі ряди мають різну висоту (верхня світла частина кладки була реставрована в XIX столітті)[6] .
Мечеть в літературі
Мечеть згадується в романі Льва Вайсенберга «Молодша сестра»:
Вони проходять повз мечеть.
Баджо задирає голову, ковзає поглядом вгору по мінарету, розглядає балкон з бар'єром з кам'яних різьблених плит і стрічку стародавнього куфічного шрифту, що оперізує мінарет. Красивий мінарет, який лине до блакитного неба, можливо красивіше, ніж заводські труби!
- Це мечеть Синик-калу, - говорить Абдул-Фатах, стежачи за поглядом Баджо.
Мечеть Синик-калу - найдавніша в Баку, їй близько тисячі років. Два століття тому, під час облоги міста військами Петра Першого, частина цієї мечеті була зруйнована бомбами. Згодом мечеть відбудували, але назва Синик-калу, тобто зруйнована, збереглася...[7]
↑Г. М. Ализаде. Народное зодчество Азербайджана и его прогрессивные традиции. — Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1963. — С. 38. — 228 с.(рос.)
