PROFILPELAJAR.COM

Мельников Аврам Іванович
Мельников Аврам Іванович
Народження	30 липня (10 серпня) 1784 Ломоносов, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	1 (13) січня 1854 (69 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна; (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Вчителі	Захаров Андреян Дмитрович
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Мінськ, Псков, Нижній Новгород, Ярославль, Рибінськ, Болград, Кишинів, Одеса, Санкт-Петербург, Москва, Ростов і Мценськ
Архітектурний стиль	ампір
Найважливіші споруди	Училище правознавства і Cathedral of the Dormitiond
Заклад	Петербурзька академія мистецтв
Нагороди
	Мельников Аврам Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Мельников.

Аврам Іванович Ме́льников (нар. 10 серпня 1784, Оранієнбаум — пом. 13 січня 1854, Санкт-Петербург) — російський архітектор, представник пізнього ампіру; академік Петербурзької академії мистецтв з 1812 року; член Санкт-Петербурзького будівельного комітету з 1818 року.

Біографія

Народився 30 липня [10 серпня] 1784(17840810) року у місті Оранієнбаумі (нині Ломоносов у Ленінградчькій області Росії) у сім'ї палацового служителя, старости придворної Пантелеїмонівської церкви^[2]. Упродовж 1795—1807 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв, де його вчителем був зокрема архітектор Андреян Захаров. Закінчив навчання з великою золотою медаллю за проект будівлі «судових місць» (використаний при будівництві будинку градоначальника на розі Горохової вулиці та Адміралтейського проспекту у Санкт-Петербурзі)^[2]. У 1808—1811 роках пенсіонер академії в Італії.

З 1811 року викладав у Петербурзькій академії мистецтв (професор з 1818 року, ректор з 1843 року, заслужений ректор з 1851 року^[2]). Помер у Санкт-Петербурзі 1 [13] січня 1854 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському православному кладовищі.

Микитська церква у Мценську (початок XIX століття);
Миколаївська церква у Санкт-Петербурзі (1820—1838; тепер Російський державний музей Арктики і Антарктики);
Демидівське училище вищих наук (юридичний ліцей) у Ярославлі (1-а четверть XIX століття);
гімназія в Уфі (1823—1828);
Ансамбль напівкруглої площі на Приморському бульварі Одеси, який складається з двох напівциркульних будівель, присутствених місць та будинку Завадовського, а також пам'ятника Дюку Рішельє. Комплекс побудований у 1826—1830 роках у співавторстві з Франческо Боффо.
торгові ряди у Ростові (1830);
кафедральний собор у Кишиневі (1830—1835);
гостиний двір в Симбірську (1832—1836);
будівля Училища правознавства у Санкт-Петербурзі (1834—1835).

Брав участь у проектуванні Большого театру в Москві (1816) та Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі (1822).

Автор низки «зразкових» (типових) проектів, а також архітектурної частини багатьох пам'ятників роботи скульптора Івана Мартоса, зокрема пам'ятника Арману де Рішельє в Одесі та пам'ятника Мініну та Пожарському у Москві (1815—1818).


Микитська церква у Мценську	Миколаївська церква у Санкт-Петербурзі	Демидівське училище у Ярославлі	Кафедральний собор у Кишиневі	Училище правознавства у Санкт-Петербурзі