Маркус Міллер

Маркус Міллер
Marcus Miller
Зображення
Маркус Міллер на фестивалі Leverkusener Jazztage. 2017 р.
Маркус Міллер на фестивалі Leverkusener Jazztage. 2017 р.
Основна інформація
Повне ім'яWilliam Henry Marcus Miller Jr.
Дата народження14 червня 1959(1959-06-14) (65 років)
Місце народженняНью-Йорк, США
Роки активності1975 —дотепер
ГромадянствоСША США
Професія
ОсвітаВища школа Фіорелло Г. Лаґуардіяd
Інструменти
Жанр
Гурт
  • SMV
  • Fuse One
  • Jamaica Boys
Співпраця
Лейбл
Нагороди

Grammy Award:
· 1991 Найкраща R&B пісня[1]
· 2001 Найкращий альбом сучасного джазу[2]
2010 Victoires du jazz[3]

2013 Edison Music Award за життєві досягнення в джазі[4]
marcusmiller.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Вільям Генрі Маркус Міллер молодший (англ. William Henry Marcus Miller Jr.; нар. 14 червня 1959) — американський джазовий композитор, продюсер та мультиінструменталіст, більше знаний, як бас-гітарист.

Впродовж своєї кар'єри Міллер працював із багатьма видатними виконавцями: трубачем Майлсом Девісом, піаністом Гербі Генкоком, співаком Лютером Вандроссом, із саксофоністами Девідом Санборном, Гровером Вашингтоном Молодшим, водночас успішно підтримуючи сольну кар'єру.

Міллер створив музику і численні саундтреки до фільмів і телевізійних серіалів, загалом взявши участь у створенні понад 200 кіно- і телепроєктів.

Життя та кар'єра

Ранні роки

Маркус Міллер народився 1959 року в Брукліні, Нью-Йорк, США, в родині інспектора нью-йоркського метрополітену Вільяма Міллера (англ. William Miller) та медичної сестри Берніс Міллер.[5]

Батько Маркуса був також церковним органістом і керівником хору, а дід — єпископом маленької африканської єпископальної церкви в Брукліні. Після служби вся родина спускалася у підвал церкви, співала та музицировала. Музикантами були батькові кузени, один з яких, Вінтон Келлі, видатний джазовий піаніст.[6]

З восьми років Маркус вчився грати на блокфлейті, 1969 року разом з батьками перебрався до Квінза, району Джамейка, і у тамтешній школі навчався грі на кларнеті. Проте ані кларнет, ані (згодом) саксофон не дозволяли грати у гурті R&B. У 12 років Маркус вперше спробував бас-гітару і, за його власними словами, закохався в неї.

Два роки по тому Міллер вступив до Вищої школи музики та мистецтва в Нью-Йорку[7], де потоваришував з барабанщиком Кенні Вашингтоном і вперше познайомився з джазом. У Вищій школі він спеціалізувався на кларнеті, а також відвідував заняття з теорії музики, композиції і грав у шкільному симфонічному оркестрі.

Одночасно Маркус самостійно вчився грі на бас-гітарі, наслідуючи техніку гри Ларрі Грема, під значним впливом басистів Стенлі Кларка, Ентоні Джексона, Жако Пасторіуса[7], і незабаром досяг професійного рівня. За короткий час Маркус Міллер вже мав ім'я серед нью-йоркської джазової спільноти, грав на бас-гітарі у клубах, 1976 року брав участь у студійних записах джазового флейтіста Боббі Хамфрі і написав для нього свої перші композиції.[6] Чотири роки (1975 —1979) Міллер відвідував Куінз Колледж (англ. Queens College), але покинув навчання несумісне з професійною діяльністю музиканта-виконавця.

Професійна кар'єра

Виступ Міллера в клубі Парадізо. Амстердам, 2007

На початку кар'єри Маркус, що багато грав як сайдмен та сесійний виконавець, три роки поспіль отримував нагороду Most Valuable Player Національної академії мистецтва і науки звукозапису США, призначенної для визнання студійних музикантів, і врешті отримав статус «Заслужений виконавець» (англ. Player Emeritus).

У 1978—1979 роках Міллер входив до складу музичного гурту американського телевізійного шоу Saturday Night Live на каналі NBC. В цей час він знайомиться з співзнасновником шоу, саксофоністом Девідом Санборном. 1980 року був записаний відомий альбом Санборна Voyeur. Маркус Міллер взяв участь у його створенні як композитор, бас-гітарист та мултиінструменталіст. Йому належить авторство трьох композицій альбому, зокрема All I Need is You, за виконання якої Санборн отримав Греммі Best R&B Instrumental Performance 1981 року.[8]

Перші сольні R&B альбоми Міллера Suddenly (1983) та Marcus Miller (1984) були записані на студії Warner Bros..

Після кількох років гастролей в гурті Майлза Девіса на початку 80-х років, між Міллером і Девісом склалися тісні професійні та особисті стосунки, що призвело до творчої співпраці над відомими альбомами Майлза Девіса: The Man with the Horn (1981), Star People (1983), Tutu (1986), Music from Siesta (1987), Amandla (1989). Якщо в перших альбомах Міллер був тільки виконавцем, під час створення трьох останніх він став продюсером і аранжувальником. В зірковому для Міллера альбомі Tutu він виступає в ролі аранжувальника, виконавця-басиста та мультиінструменталіста, продюсера, композитора (з восьми композицій альбому Міллеру належить авторство у п'ятьох). Tutu став визначним джазовим альбомом 80-х років, Майлз отримав «Греммі» як Кращий джазовий інструментальний виконавець. Попри суперечливі відгуки критики щодо альбому, вклад Маркуса Міллера без сумнівів охарактеризовано як блискучий. Сам Міллер з цього приводу відзначав:[9]

Я зробив усе разом з Майлзом, і ніколи б не зробив цю музику, якби це не було для нього. Я маю на увазі, до кого ще я міг би піти з цими гармоніями або такими ритмами?

1981 року Міллер як бас-гітарист вперше взяв участь у записі альбому видатного соул-виконавця Лютера Вандросса. Від того часу він близько двадцяти років поспіль незмінно присутній у творчості Вандросса, починаючи з альбомів The Night I Fell in Love (1985), Give Me the Reason (1986), Any Love (1988) Міллер виступає не просто виконавцем, а продюсером, співавтором, бас-гітаристом і мультиінструменталістом. Створена Вандроссом, Маркусом Міллером і Тедді Ванном композиція Power Of Love/Love Power з альбому Power of Love (1991) отримала Греммі як найкраща R&B пісня 1991 року.

Маркус Міллер на Стокгольмському джазовому фестивалі. 2009

1987 року Міллер, разом з барабанщиком Ленні Уайтом та вокалістом Марком Стівенсом, взяв участь у створенні альбому The Jamaica Boys. Ця робота досить прохолодно сприйнята слухачами і критиками. Наступні два сольних альбоми Міллера The Sun Do not Lie (1993) і Tales (1995), мали більш схвальну реакцію. 

Між 1988 та 1990 роками Міллер був музичним директором музичного джазового шоу Недільна ніч (англ. Sunday Night) та штатним бас-гітаристом гурту Sunday Night Band на каналі NBC.[10]

Після успішного Live & More (1998), Міллер випустив альбом M2 (M-Squared) і 2001 року виграв свою другу «Греммі» за Кращий альбом сучасного джазу.

Високу оцінку слухачів отримали також його альбоми Silver Rain (2005), Marcus (2008), Renaissance (2012), Afrodeezia (2015), Laid Black (2018)[11] 

Нагороди і визнання

  • 1991 Grammy Award в категорії Найкраща R&B пісня Power Of Love/Love Power (Лютер Вандросс, Маркус Міллер та Тедді Ванн)
  • 2001 Grammy Award в категорії Найкращий альбом сучасного джазу M2
  • 2010 «Перемоги джазу» (фр. Victoires du jazz), щорічна джазова премія Франції
  • 2013 «Edison Music Award» за життєві досягнення в джазі
  • 2013 Нагорода «Soul & Jazz Icon Award» громадського радіомовлення Нідерландів NPO Radio 6[12]
  • 2013 Міллер призначений ЮНЕСКО артистом заради миру і представником проекту The Slave Route Project.[13]
  • 2010 Найкращий електричний басист на думку читачів Jazz Times[14]
  • 2011 Найкращий електричний басист на думку читачів Down Beat[15]
  • 2012 Найкращий електричний басист на думку критиків Jazz Times[16]
  • 2016 Найкращий електричний басист на думку читачів[17] та критиків[18] Down Beat

Виступи в Україні

15 листопада 2007 року Маркус Міллер дав прес-конференцію і концерт у Жовтневому палаці за програмою фестивалю Do#Dж 2007.[19]

28 липня 2008 року разом з Фредерико Пена (клавішні) та Алексом Ганом (саксофон) Міллер виступив у Києві[20]

2 листопада 2013 року Міллер знов виступав у київському Міжнародному центрі культури і мистецтв[21]

1 липня 2018 року Маркус Міллер виступив на сцені ім. Едді Рознера VIII міжнародного джазового фестивалю Leopolis Jazz Fest[22] разом з Алексом Ганом (саксофон), Расселом Ганном (труба), Бреттом Вільямсом (клавішні) та Алексом Бейлі (барабани).[23]

Інструменти та обладнання

Міллер має значну колекцію 4-, 5-, 6-струнних електричних, а також безладових і акустичних бас-гітар. Довгий час він користувався переважно Fender Jazz Bass 1977 року, модифікованою Роджером Садовськи з попереднім підсилювачем фірми Bartolini та мостом Badass, тією самою бас-гітарою, з якою записувався з Майлзом Девісом на початку 80-х. Зараз використовує резервні копії з тієї ж епохи, модифіковані так само, як і оригінал.[24][25]

Є в колекції Маркуса Міллера 5-струнний безладовий бас роботи Вадима Медвідя, українського майстра, який зараз працює в США[26]

З 2015 року компанія Dunlop розпочала випуск басових струн Marcus Miller Super Bright, ендорсером яких є Маркус.[27] Того ж року Маркус розпочав рекламувати гітари Sire.[28]

Фільмографія

Окрім студійних записів та гастрольної діяльності, Міллер відомий, як кінокомпозитор і музикант. Він написав музику і численні саундтреки до фільмів і телевізійних серіалів, загалом взяв участь у створенні понад 200 кіно- і телепроєктів.[29]

Дискографія

Міллер має величезну дискографію та постійно гастролює світом. Нижче зазначена лише невелика частка його робіт.

Примітки

  1. ↑ 34th Annual GRAMMY Awards [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] GRAMMY.com
  2. ↑ 44th Annual GRAMMY Awards [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] GRAMMY.com
  3. ↑ Palmarés des victories du jazz 2010 (фр.). SNEP - Syndicat National de l'édition Phonographique. Архів оригіналу за 2 липня 2018.
  4. ↑ Edison Jazz/World Muziekprijs Winnaars 2013 (нід.). edisons.nl. Архів оригіналу за 18 липня 2019.
  5. ↑ James McBride (11 жовтня 1987). Marcus Miller's talent for the top (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  6. ↑ а б Jon Liebman (2011). Marcus Miller Exclusive interview. forbassplayersonly.com (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2018.
  7. ↑ а б Ian Carr, Digby Fairweather, Brian Priestley, Charles Alexander (2004). The Rough Guide to Jazz (англ.). Rough Guides. с. 544. ISBN 1-8435-3256-5. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  8. ↑ An evening with David Sanborn (PDF) (англ.). CAP UCLA. 2015. Архів (PDF) оригіналу за 6 липня 2018.
  9. ↑ Paul Tingen (1 березня 2002). Miles Davis: Miles on Target (англ.). Jazz Times. Архів оригіналу за 5 липня 2018.
  10. ↑ Blue Monday. New York Magazine / Vol. 21 No 45. New York Media, LLC. 14 листопада 1988. ISSN 0028-7369. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  11. ↑ Marcus Miller. Chart History. Jazz Albums [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.] Billboard
  12. ↑ Radio 6 Soul & Jazz Icon Award voor Marcus Miller (нід.). NPO Radio 6. 2013. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  13. ↑ Spokesperson for the Slave Route Project: Marcus Miller (англ.). UNESCO. 4 липня 2013. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  14. ↑ JazzTimes2010 Readers’ Poll (англ.). Jazz Times. 1 січня 2011. Архів оригіналу за 4 липня 2018.
  15. ↑ 76th Annual DownBeat Readers Poll (англ.). Jazz Online. 8 серпня 2012. Архів оригіналу за 4 липня 2018.
  16. ↑ The 2012 Expanded Critics’ Poll. Jazz Times. 14 березня 2013. Архів оригіналу за 3 вересня 2019.
  17. ↑ 81st Annual DownBeat Readers Poll Winners / Schneider & Washington Among DownBeat Readers Poll Winners (англ.). Down Beat. 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2019.
  18. ↑ 81st Annual DownBeat Readers Poll Winners / Washington, Iyer Among Winners in 2016 DownBeat Critics Poll (англ.). Down Beat. 1 червня 2016. Архів оригіналу за 29 липня 2019.
  19. ↑ Владислав Кирющенко (15 листопада 2007). Marcus Miller в Киеве. Пресс-конференция и концерт. BassBel (рос.). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 3 липня 2018.
  20. ↑ Тетяна Узун (29 липня 2008). Свидание с джазменом в шляпе. ХайВей (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 3 липня 2018.
  21. ↑ Ритм життя та смерті. Український тиждень. 7 листопада 2013. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 липня 2018.
  22. ↑ У Львові виступив легендарний музикант Маркус Міллер. zaxid.net. 2 липня 2018. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  23. ↑ Marcus Miller. leopolisjazz.com. 14 червня 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
  24. ↑ James Rotondi (6 вересня 2012). Interview: Marcus Miller. premierguitar.com (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 3 липня 2018.
  25. ↑ E.E.Bradman (8 червня 2016). The One: Marcus Miller's 1977 Fender Jazz Bass. bassplayer.com (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 липня 2018.
  26. ↑ Джазмен із «Коломийок». № 5. Український тиждень. 30 листопада 2007. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  27. ↑ Marcus Miller. Simply put, Marcus Miller is a living legend. jimdunlop.com. 22 квітня 2017. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
  28. ↑ Marcus Miller, the real HERO behind SIRE. sire-revolution.com. 2015. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 4 липня 2018.
  29. ↑ Marcus Miller IMDb.com

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маркус Міллер

Read other articles:

Liam Neeson

Actor from Northern Ireland (born 1952) Liam NeesonOBENeeson in 2012BornWilliam John Neeson (1952-06-07) 7 June 1952 (age 71)Ballymena, Northern IrelandOccupationActorYears active1976–presentWorksFull listSpouse Natasha Richardson ​ ​(m. 1994; died 2009)​PartnerHelen Mirren (1980–1985)[1][2]Children2, including Micheál RichardsonAwardsFull list William John Neeson OBE (born 7 June 1952) is an actor from Northern Ir...

 

 

Dornier Flugzeugwerke

Dornier Flugzeugwerke adalah produsen pesawat Jerman didirikan di Friedrichshafen pada tahun 1914 oleh Claudius Dornier. Selama umur panjangnya, perusahaan memproduksi desain banyak dikenal baik untuk pasar sipil dan militer. Dornier Do 28 D-2 SKYSERVANT Do 31 Do 32 Dornier-Werke GmbHJenisPrivately held companyNasibAcquired by Fairchild Aircraft in 1996PenerusEADSDidirikan1922Ditutup2002KantorpusatManzell, FriedrichshafenTokohkunciClaudius DornierIndukDaimler-Benz (from 1985) Dassault-Bregue...

 

 

Praça dos Três Poderes

Veduta aerea della Praça dos Três Poderes, patrimonio dell'umanità Parziale veduta della Praça dos Três Poderes con la bandiera brasiliana e la scultura Os Candangos di Bruno Giorgi, considerata simbolo di Brasilia La Praça dos Três Poderes, in italiano Piazza dei Tre Poteri,[1][2][3][4] è un luogo pubblico a Brasilia, capitale del Brasile. Si tratta di un grande spazio aperto tra i tre edifici monumentali che rappresentano i tre poteri della Repubblica...

羅生門 (電影)

本條目存在以下問題，請協助改善本條目或在討論頁針對議題發表看法。 此條目需要补充更多来源。 (2018年3月17日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：羅生門 (電影) — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 �...

 

 

Litteraturåret 1896

Litteraturåret 1896 1895  · 1896  · 1897Humaniora och kulturFilm · Konst · Litteratur · Musik · Serier · TeaterSamhällsvetenskap och samhälleEkonomi · Krig  · SportTeknik och vetenskapMeteorologi · Vetenskap Händelser 9 oktober – Gustaf Fröding åtalas för tryckfrihetsbrott för dikten En morgondröm ur Stänk och flikar. 27 november – Gustaf Fröding frias från anklagelsen om tryckfrihetsbrott. okänt datum – Gustaf Fr�...

 

 

Leukemia mieloid akut

Leukemia Mieloid AkutAspirasi sumsum tulang menunjukkan gambaran leukemia mieloid akut, badan Auer ditunjukkan oleh tanda panahInformasi umumNama lainLeukemia mielogenus akut, leukemia nonlimfositik akut (LNLA), leukemia mieloblastik akut, leukemia granulositik akut[1]SpesialisasiHematologi, onkologiFaktor risikoMerokok, riwayat kemoterapi atau terapi radiasi, sindrom mielodisplasia, benzena[1]Aspek klinisGejala dan tandaMudah lelah, napas pendek, mudah memar dan perdarahan, p...

List of Toronto subway stations

Toronto subway map The Toronto subway is a system of three underground, surface, and elevated rapid transit lines in Toronto and Vaughan, Ontario, Canada, operated by the Toronto Transit Commission (TTC). It was the country's first subway system: the first line was built under Yonge Street with a short stretch along Front Street and opened in 1954 with 12 stations. Since then, the system has expanded to become Canada's largest in terms of number of stations and its second-busiest, with an av...

 

 

Christoph Lanz

Christoph Lanz Christoph Lanz (born 1959) is a journalist, media specialist and strategic adviser in media development for both national and international clients. Life Lanz was born in Darmstadt. He serves as Trustee for the Thomson Foundation, UK and is Head of the Board of Thomson Media Germany, gGmbH.[1][2][3]He has started in journalism in the early 80s as a reporter and editor for Suedwestfunk (SWF) a member of ARD (broadcaster), Germany's nationwide public serv...

 

 

Friday the 13th Part 2

1981 film by Steve Miner Friday the 13th Part 2Theatrical release posterDirected bySteve MinerWritten by Ron Kurz Based onCharactersby Victor Miller[1]Produced bySteve MinerStarring Adrienne King Amy Steel John Furey CinematographyPeter SteinEdited bySusan E. CunninghamMusic byHarry ManfrediniProductioncompanyGeorgetown Productions Inc.[2]Distributed byParamount Pictures[2]Release date May 1, 1981 (1981-05-01) Running time87 minutesCountryUnited StatesLa...

NeuroNames

Nomenclature for structures in the brain and spinal cord This article includes a list of references, related reading, or external links, but its sources remain unclear because it lacks inline citations. Please help improve this article by introducing more precise citations. (August 2020) (Learn how and when to remove this message) NeuroNamesContentDescriptionComprehensive Hierarchical Nomenclature for Structures of the Primate Brain (human and macaque)Data typescapturedNeuroanatomyAccessWebsi...

 

 

Kekaisaran Tiongkok (1915–1916)

Artikel ini bukan mengenai Kekaisaran Tiongkok. Kekaisaran Tiongkok中華帝國Zhōnghuá Dìguó1915–1916 Bendera Lambang nasional Dua Belas Simbol Lagu kebangsaan: Zhōngguó xióng lì yǔzhòujiān《中國雄立宇宙間》Ibu kotaBeijing39°54′N 116°23′E / 39.900°N 116.383°E / 39.900; 116.383Koordinat: 39°54′N 116°23′E / 39.900°N 116.383°E / 39.900; 116.383Bahasa yang umum digunakanTionghoaAgama Pemujaan surgawiP...

 

 

Kudzu powder

East-Asian cuisine ingredient Kudzu powder, called géfěn (葛粉) in Chinese, kuzuko (葛粉; くずこ) in Japanese, chik-garu (칡가루) or galbun (갈분; 葛粉) in Korean, and bột sắn dây in Vietnamese is a starch powder made from the root of the kudzu plant. It is used in traditional East Asian cuisine mainly for thickening sauces and making various types of desserts. Kuzukiri and kuromitsu in Kyoto Examples of dishes that use kuzuko:[1] ankake (liquid stock thickened wi...

Port Isabel Air Force Station

Closed United States Air Force General Surveillance Radar station This article includes a list of references, related reading, or external links, but its sources remain unclear because it lacks inline citations. Please help improve this article by introducing more precise citations. (December 2012) (Learn how and when to remove this message) Port Isabel Air Force Station Part of Air Defense Command (ADC)Port Isabel AFSLocation of Port Isabel AFS, TexasCoordinates26°09′20″N 097°20′16�...

 

 

Rules of the Workers' Party of Korea

Constitution of North Korea's ruling party Rules of the Workers' Party of KoreaTitle page of the current Rulebook of the Workers' Party of KoreaKorean nameChosŏn'gŭl조선로동당규약Hancha朝鮮勞動黨規約Revised RomanizationJoseon rodongdang gyuyakMcCune–ReischauerChosŏn rodongdang kyuyak Politics of North Korea Constitution Juche  (state ideology) Songun  (military-first policy) Eternal leaders Kim Il Sung Kim Jong Il Workers' Party of Korea Congress (8t...

 

 

Сэцэн-хан

Сэцен-ханский аймак (Sezen Kan) на карте империи Цин в 1911 году. Сэцэ́н-хан — титул младшей ветви потомков Гэрэсэндзэ от его сына Амина, получившего уделы (монг. отог) Хурээ и Цоохор. Вместе с другими потомками Гэрэсэндзэ, носившими титулы ханов Дзасагту и Тушэту, правили в Халхе...

Dar Allouch

Pour les articles homonymes, voir Lelouch. Cet article est une ébauche concernant une localité tunisienne. Vous pouvez partager vos connaissances en l’améliorant (comment ?) selon les recommandations des projets correspondants. Dar Allouch Plage de Dar Allouch en hiver. Administration Pays Tunisie Gouvernorat Nabeul Délégation(s) Hammam Ghezèze Code postal 8055 Démographie Population 4 558 hab. (2014[1]) Géographie Coordonnées 36° 58′ 19″ nord, 1...

 

 

Trimarano

Questa voce sull'argomento nautica è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Il trimarano Gitana 13 Il trimarano è un'imbarcazione costituita da tre scafi. Insieme ai catamarani e ai proa appartiene alla classe dei multiscafi. I tre scafi possono essere collegati tra loro tramite appositi bracci di collegamento ovvero mediante una configurazione della coperta interamente pontata. Usualmente lo s...

 

 

Psy

Psy (dibaca Say)Informasi latar belakangNama lahirPark Jae-sangLahir31 Desember 1977 (umur 46)Gangnam, Seoul, Korea SelatanGenrePop Korea, hip hop, k-pop, musik dansa, hip house, synthpopPekerjaanPenyanyi, penulis lagu, penari, koreografer, produser rekamanInstrumenVokalTahun aktif1999–sekarangLabelBidman, LNLT Entertainment, YG Entertainment, YGEX, Avex Trax, Republic, SchoolboyArtis terkait2NE1, Big Bang, Lee Hi, Epik High, YG Family, Scooter BraunSitus webwww.psypark.com PsyHangul�...

Supercoppa di Cipro 2018

Supercoppa di Cipro 2018 Competizione Supercoppa di Cipro Sport Calcio Edizione 50ª Organizzatore CFA Date 29 settembre 2018 Luogo  Cipro Risultati Vincitore AEK Larnaca(1º titolo) Secondo APOEL Cronologia della competizione 2017 2019 Manuale La 50ª edizione della Supercoppa di Cipro si è svolta il 29 settembre 2018 tra l'APOEL, vincitrice della A' Katīgoria 2017-2018 e l'AEK Larnaca, vincitore della coppa nazionale. L'AEK Larnaca ha vinto il trofeo per la prima volta nella sua sto...

 

 

خالد بن الوليد

  لمعانٍ أخرى، طالع خالد بن الوليد (توضيح). خالد بن الوليد معلومات شخصية اسم الولادة خالد بن الوليد بن المغيرة المخزومي القرشي الميلاد 30 ق.هـ - 592 ممكة الوفاة 21 هـ - 20 أغسطس 642 (50 سنة)حمص أو المدينة المنورة،  دولة الخِلافة الرَّاشدة مكان الدفن جامع خالد بن الوليد الكنية أ...